У результаті вивчення навчальної дисципліни «Медична хімія» студент повинен

 

знати:

- основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму;

- класифікацію хімічних властивостей та перетворень біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму;

- загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини.

 

вміти:

- визначати хімічні елементи та класи неорганічних сполук методами кількісного та якісного аналізу;

- розв’язувати розрахункові та ситуаційні задачі, пов’язані із фізико-хімічними процесами, які відбуваються в організмі;

- експериментально визначати рівень рН буферних розчинів та біологічних рідин.

 

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Біоорганічна та біологічна хімія» студент повинен

 

знати:

1. Класифікацію органічних сполук за будовою вуглецевого скелета та за природою функціональних груп.

2. Основні функціональні групи, кислотний і основний центри, супряджені та ароматичні фрагменти в молекулах з метою визначення хімічної поведінки органічних сполук.

3. Структуру ферментів.

4. Класифікацію ферментів: принцип класифікації, коротка характеристика основних класів ферментів, приклади.

5. Властивості ферментів. Механізм дії ферментів. Регуляція активності

ферментів.

6. Біохімію вітамінів.

7. Клінічні аспекти ферментології і вітамінології.

8. Загальні і специфічні шляхи катаболізму, взаємозв'язок анаболізму і катаболізму.

9. Сучасні уяви про механізм біологічного окислювання.

10. Типи реакцій біологічного окиснення.

11. Активні форми кисню.

12. Макроергічні сполуки.

13. Ланцюг транспорту електронів мітохондрій.

14. Механізм окисного фосфорилювання.

15. Інгібітори дихального ланцюга, механізм їхньої дії, вплив на організм.

16. Поняття про роз'єднувачі тканинного дихання та окисного фосфорилювання.

17.Окисне декарбоксилювання пирувату як перша загальна стадія катаболізму білків, ліпідів і вуглеводів

18. Цикл трикарбонових кислот як центральний метаболічний шлях

19. Структура та функції моно-, оліго-, гетеро-, гомо- та полісахаридів

20. Механізми травлення та всмоктування вуглеводів

21. Метаболізм фруктози та галактози

22. Загальні схеми шляхів використання глюкози та пірувату в організмі

23. Механізм, регуляція синтезу та розщеплення глікогену. Роль печінки у метаболізмі глікогену

24. Анаеробне та аеробне окиснення глюкози. Підрахунок енергії окиснення глюкози за цих умов

25. Зв’язок тканинного дихання та окисного фосфорилювання з аеробним окисненням вуглеводів

26. Біосинтез глюкози (глюконеогенез). Регуляція гліколізу та глюконеогенезу

27. Регуляторна функція ефектів Пастера та Кребтрі в окисненні вуглеводів

28. Пентозофосфатний шлях метаболізму глюкози: біологічна роль, загальна характеристика

29. Реакції окислювальної стадії пентозофосфатного шляху метаболізму глюкози та його зв’язок з гліколізом

30. Порушення метаболізму вуглеводів

31. Класифікація, структура, властивості та біологічна роль ліпідів

32. Структура та функції клітинних мембран. Характеристика ліпідів та білків клітинних мембран. Транспорт речовин крізь клітинні мембрани

33. Механізм травлення та всмоктування ліпідів. Жовчні кислоти: структура та функції

34. Механізми біосинтезу жирних кислот, триацилгліцеролів та фосфогліцеринів

35. Бета-окиснення жирних кислот. Підрахунок енергії бета-окиснення жирних кислот. Окиснення гліцерину

36. Синтез холестерину та його регуляція. Транспорт холестерину. Гіперхолестеринемія

37. Синтез та використання кетонових тіл. Кетонемія. Кетонурія

38. Ліпопротеїни сироватки крові:  склад, структура, утворення та біологічна роль

39. Порушення обміну ліпідів

40. Азотистий баланс. Повноцінність білкового харчування. Біологічна цінність білків. Синдром квашиоркору. Замінні та незамінні амінокислоти

41. Травлення білків. Види кислотності шлункового соку. Ахлоргідрія, гіпохлоргідрія, гіперхлоргідрія, ахілія. Гниття білків у кишечнику

42. Транспорт амінокислот. Шляхи використання амінокислот в організмі

43. Пряме та непряме дезамінування амінокислот

44. Трансамінування, його значення в обміні амінокислот. Глюкозо-аланіновий цикл

45. Декарбоксилювання амінокислот. Утворення та роль ГАМК, гістаміну, серотоніну, дофаміну

46. Шляхи метаболізму безазотистого скелету амінокислот. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти

47. Шляхи утворення аміаку в організмі людини. Причини токсичності аміаку. Поняття гіперамонійемії

48. Шляхи знешкодження аміаку та їхні  особливості в нирках, печінці та нервовій тканині

49. Орнітиновий цикл: біологічна роль, реакції, зв’язок з циклом  трикарбонових кислот

50. Обмін окремих амінокислот (гліцину, серину, фенілаланіну, тирозину, сірковмісних амінокислот)

51. Біосинтез і біологічна роль креатину

52. Ензимопатії амінокислотного обміну: цистінурія, гомоцистінурія, фенілкетонурія, алкаптонурія, альбінізм, хвороба кленового сиропу.

53. Синтез пуринових нуклеотидів

54. Катаболізм пуринових нуклеотидів та його можливі порушення

55. Перетворення рибонуклеотидів на дезоксирибонуклеотиди

56. Утворення тимідилових нуклеотидів. Інгібітори синтезу дТМФ як протипухлинні засоби

57. Метаболізм пиримідинових нуклеотидів та його можливі порушення

58. Структура та біологічна роль ДНК

59. Структура та біологічна роль різних типів РНК

60. Генетичний код і його властивості

61. Біосинтез ДНК (реплікація)

62. Молекулярні механізми мутацій. Репарація ДНК

63. Транскрипція РНК

64. Основні етапи біосинтезу білків у рибосомах: ініціація, елонгація, термі нація

65. Структура та роль транспортних РНК у біосинтезі білків. Активація амінокислот і їхнє приєднання до тРНК

66. Посттрансляційні модифікації білків

67. Загальна теорія регуляції синтезу білка (Ф.Жакоб, Ж. Моно)

68. Антибіотики як інгібітори синтезу білка. Механізм дії дифтерійного токсину на біосинтез білка

69. Фізіологічні та біохімічні функції крові

70. Біохімічний склад крові. Білки крові: загальна характеристика, роль, окремі представники

71. Біохімічний склад крові. Небілкові складові плазми крові. Залишковий азот плазми крові. Поняття азотемії та причини її виникнення

72. Біохімічний склад крові. Ферменти сироватки крові. Їхнє походження та значення для діагностики

73. Кислотно-лужний стан буферні системи крові. Порушення кислотно-лужної рівноваги

74. Біохімія загортальної системи крові: компоненти, механізми активації та функціонування каскадної системи згортання крові. Роль вітаміну К у процесі згортання крові. Спадкові порушення процесу згортання крові

75. Антізагортальна система крові. Антікоагулянти природного та синтетичного походження

76. Фібринолітична система крові

77. Гемоглобін: структура, біологічна роль. Молекулярні форми гемоглобінів

78. Патологічні форми гемоглобінів. Гемоглобінози

79. Синтез гемоглобіну. Роль і механізм процесу. Спадкові порушення обміну порфіринів

80. Катаболізм гемоглобіну та обмін жовчних пігментів

81. Патобіохімія жовтяниць

82. Роль печінки в обміні ліпідів. Ліпопротеїни, їхня біологічна роль

83. Роль печінки в обміні вуглеводів

84. Важливіші механізми детоксикації сполук у печінці: мікросомальне окиснення, реакції кон’югації

85. Роль печінки у метаболізмі фармацевтичних препаратів

86. Хімічний канцерогенез

87. Метаболічні функції нирок. Участь нирок у регуляції кислотно-лужної рівноваги

88. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості сечі в нормі. Характеристика діурезу та причини його можливих порушень

89. Хімічний склад нервової тканини. Особливості хімічного складу білків сірої та білої речовин головного мозку

90. Особливості метаболізму нервової тканини

91. Нейромедіатори: структура, роль, дезактивація

92. Біохімічна характеристика компонентів сполучної тканини: колагену, еластину, протеогліканів, фібронектину. Структурна організація та головні функції матриксу сполучної тканини

93. Посттрансляційні модифікації колагену та утворення фібрилярних структур. Роль вітаміну С у синтезі колагену

94. Роль сполучної тканини у загоєнні ран. Колагеназа. Екскреція оксипроліну як показника швидкості розпаду колагену. Зміни сполучної тканини при старінні, колагенозах, мукополісахаридозах

95. Ієрархія регуляторних систем. Роль гормонів у системі регуляції метаболізму та функцій організму

96. Механізми обратного зв’язку в регуляції утворення та дії гормонів

97. Класифікація гормонів згідно з хімічною структурою

98. Механізми трансдукції гормональних сигналів до клітин-мішеней

99. Гормони гіпоталамуса: структура та механізм дії. Біологічна роль ліберинів і статинів

100. Гормони передньої, середньої та задньої часток гіпофізу

101. Гормони щитоподібної залози

102. Гормони підшлункової залози: інсулін і глюкагон

103. Гормони надниркових залоз

104. Статеві гормони

105. Регуляція водно-сольового обміну. Структура та механізм дії вазопресину та альдостерону. Ренін-ангіотензинова система. Порушення водно-сольового обміну

106. Регуляція обміну кальція та фосфатів. Роль паратгормону, кальцитоніну та кальцитріолу в регуляції обміну кальція та фосфатів. Порушення метаболізму кальція та фосфатів

107. Тканинні гормони. Синтез ейкозаноїдів та їхній вплив на метаболізм.

108. Біохімічні методи діагностики ендокринних порушень. Використання гормонів і їхніх синтетичних аналогів при лікуванні ендокринних захворювань

109. Жиророзчинні вітаміни A, D, E, K, F: функції в організмі , ознаки гіпо- та авітамінозів

 

вміти:

1.                 Складати формули за назвами і називати виходячи із структурної формули типові представники біологічно важливих речовин і лікарських засобів.

2.                 Прогнозувати напрямок та результат хімічних перетворень органічних сполук.

3.                 Працювати з навчальною та довідковою літературою, вести пошук і робити узагальнюючі висновки.

4.                 Безпечно поводитись із хімічним посудом.

5.                 Аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення

6.                 Працювати з біологічними рідинами в біохімічних дослідженнях

7.                 Писати формули, визначати клас ферментів, відтворювати послідовності етапів шляхів катаболізму та анаболізму

8.                 Пояснювати гормональну регуляцію обміну речовин та патології пов’язані с порушенням обміну речовин

Безпечно працювати в хімічній лабораторії з летучими органічними сполуками, спиртовими пальниками та електричними нагрівальними приладами.