Шановні студенти!

У зв`язку з призупиненням навчального процесу з 12.02.2020 до 03.04.2020 СТУДЕНТАМ ВСІХ ФАКУЛЬТЕТІВ  потрібно самостійно вивчити та занотувати/конспектувати в робочих зошитах теми у відповідності з календарно-тематичними планами відповідних факультетів. Котрольні завдання по темам буде розослано викладачами. Протягом тижня необхідно виконати контрольні завдання та надіслати викладачу  для  перевірки. 

Після відновлення навчального процесу наявність письмових конспектів тем, що припали на період карантину буде перевірено викладачами.

ПЕРЕЛІК тем,  вивчення яких припало на період карантину, та джерела інформації для підготовки тем надаються.

 
 
 
для студентів фармацевтичного факультету
 
1 курс 1,2 гр.
 
Методичні вказівки з неорганічної хімії ч.2

Тема 1.- Нітроген та його сполуки с.26-30, виконати завдання для самостійного вирішення

Тема 2. - Фосфор та його сполуки. Підгрупа Арсену с. 31-36, виконати завдання для самостійного вирішення

2 курс 1,2 гр.

Органічна хімія

Для виконання студентами самостійної роботи слід освітити у окремому зошиті наступні теми:

Тема

Джерело опрацювання

7. Похідні пірану.

1. Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з органічної хімії для студентів другого курсу фармацевтичного факультету. Частина II. «Гетероциклічні і природні сполуки». —  с 32 -35.

2.Черних В.П., Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія. Підруч. для студ. вищ. навч. зают. За заг. ред. В.П. Черних. — 2-ге вид., випр. і доп. - X: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2008. —  с. 589 – 593.

8. Шестичленні гетероцикли з двома,  гетероатомами.

1. Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з органічної хімії для студентів другого курсу фармацевтичного факультету. Частина II. «Гетероциклічні і природні сполуки». —  с 36 – 40.

2. Черних В.П., Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія. Підруч. для студ. вищ. навч. зают. За заг. ред. В.П. Черних. — 2-ге вид., випр. і доп. - X: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2008. —  с. 593 – 602.

9. Конденсовані системи гетероциклів.

1. Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з органічної хімії для студентів другого курсу фармацевтичного факультету. Частина II. «Гетероциклічні і природні сполуки». —  с 41 – 45.

2. Черних В.П., Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія. Підруч. для студ. вищ. навч. зают. За заг. ред. В.П. Черних. — 2-ге вид., випр. і доп. - X: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2008. —  с. 602 – 611.

10. Алкалоїди.

1. Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з органічної хімії для студентів другого курсу фармацевтичного факультету. Частина II. «Гетероциклічні і природні сполуки». —  с 46 – 48.

3. Черних В.П., Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія. Підруч. для студ. вищ. навч. зают. За заг. ред. В.П. Черних. — 2-ге вид., випр. і доп. - X: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2008. —  с. 611 – 620.

11. Вуглеводи. Моносахариди.

1. Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з органічної хімії для студентів другого курсу фармацевтичного факультету. Частина II. «Гетероциклічні і природні сполуки». —  с 49 – 52.

2. Черних В.П., Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія. Підруч. для студ. вищ. навч. зают. За заг. ред. В.П. Черних. — 2-ге вид., випр. і доп. - X: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2008. — с. 621 – 646.

12. Дісахариди.

1. Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з органічної хімії для студентів другого курсу фармацевтичного факультету. Частина II. «Гетероциклічні і природні сполуки». —  с 53 – 56.

2. Черних В.П., Зіменковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія. Підруч. для студ. вищ. навч. зают. За заг. ред. В.П. Черних. — 2-ге вид., випр. і доп. - X: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2008. — с. 646 – 652.

Фізична та колоїдна хімія

Тема 1 - Будова ліофобних золів. Структура міцели. Електричні властивості дисперсних систем. Електрокінетичний потенціал.

1. Методичні вказівкидля самостійної та аудиторної роботи з фізичної та колоїдної хімії для студентів 3 курсу фармацевтичного факультету. Модуль 2. Поверхневі явища. Дисперсні системи. Високомолекулярні сполуки та їх розчини.с.23.(рішення навчальних задач.с25)

 2. Физическая и коллоиднаяхимия/ В.И. Кабачный, л.к. Осипенко, Л.Д. Грицан; Под ред. В.И.  Кабачного.-                  Харьков: изд-воНФаУ, 2001. – с.286-298..

 3. ФІЗИЧНА ХІМІЯ/навчальний посібник для студентів фармацевтичного факультету спеціальностей «фармація» і «технологія парфумерно-косметичних засобів» очної і заочної форм навчання,с221-229.

 Тема 2 - Стійкість та коагуляція дисперсних систем. Поріг коагуляції, коагуляцій на здатність. Вивчення коагуляції та стабілізації гідрозолей.

 1. Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з фізичної та колоїдної хімії для студентів 3 курсу фармацевтичного факультету. Модуль 2. Поверхневі явища. Дисперсні системи. Високомолекулярні сполуки та їх розчини.с.28.(рішення навчальних задач,с.31)

 2. Физическая и коллоидная химия / В.И. Кабачный, л.к. Осипенко, Л.Д. Грицан; Под ред. В.И. Кабачного.-                  Харьков: изд-воНФаУ, 2001. – с.298-307.

 3. ФІЗИЧНА ХІМІЯ/навчальний посібник для студентів фармацевтичного факультету спеціальностей «фармація» і «технологія парфумерно-косметичних засобів» очної і заочної форм навчання,с229-233.

Аналітична хімія

Тема 1 - Комплексонометричне титрування

Методичні вказівки по виконанню практичних робіт з кількісного аналізу з аналітичної хімії для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету с.32 -40,

Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). Кн.2. – М.: ВШ, 2003. – С. 209 – 239.

Тема 2 - Осаджувальне титрування

Методичні вказівки по виконанню практичних робіт з кількісного аналізу з аналітичної хімії для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету с.22-31,

Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). Кн.2. – М.: ВШ, 2003. – С. 245 – 263.

Тема 3 - Окисно-відновне титрування

Методичні вказівки по виконанню практичних робіт з кількісного аналізу з аналітичної хімії для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету с.41 – 50

Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика). Кн.2. – М.: ВШ, 2003. – С. 137 – 198.

3 курс 1 гр.

 Біологічна хімія

Тема 1. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів на клітинці-мішені. Гормони гіпофіза й гіпоталамуса.

Основні теоретичні питання

1.Класифікація гормонів.

2.Рівні регуляції обміну речовин.

3.Хімічна природа гіпоталамуса й гіпофіза.

4.Механізм дії гормонів(цитозольний і мембранно-внутрішньоклітинний)

  1. Вплив на обмін речовин гормонів гіпоталамуса й гіпофіза.
  2. Порушення обміну речовин і клінічні симптоми гипо- і гіперфункції гормонів гіпофіза.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 330 - 352.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 545-567.

Цільові навчальні завдання

Завдання 1.Гипофизэктомированним пацюкам внутрівенно ввели мічені по азоті амінокислоти й гормон гіпофіза. Через 30 мінут відзначили підвищене включення амінокислот у м'язові білки. Який гормон гіпофіза уведений пацюкам?

            А. СТГ

            В. ТТГ

            С. Ліпотропін

            Д. АКТГ

            Е. Лютропін

Завдання 2.У живильне середовище у якому знаходилися хрящові фрагменти, увели гормон росту, але він не прискорив включення міченого сульфату в хрящі. Додавання  сироватки крові пацюків у живильне пришвидши середовище захоплення сульфату хрящами. Який  компонент сироватки вплинув на процес?

           А. Соматомедин

            В. ц-амф

            С. ц-гмф

            Д. Іони Са

            Е. АТФ

Завдання 3. При обстеженні представників африканського плем'я пігмеїв виявили спадкоємний дефект білка-посередника в дії гормону росту. Назвіть цей білок?

            А. З-Реактивний білок

            В. Соматостатин

            С. Соматомедин

            Д. Фибронектин

            Е. Ренін

Тема 2.

Дослідження дії гормонів підшлункової й шлунково-кишкового тракту. Механізм порушення обміну речовин при цукровому діабеті. Гормональна регуляція рівня глюкози. Побудову цукрових кривих.

Основні теоретичні питання

  1. Інсулін: будову, структура й секреція, вплив на обмін вуглеводів, ліпідіві білків. Ріст стимулюючий ефект інсуліну.
  2. Глюкагон: структура й вплив на обмін речовин.
  3. Цукровий діабет: інсулінозалежна таінсулінонезалежнаформи, клініко-біохімічна характеристика. Діагностичні критерії цукрового діабету. Глюкозо-Толерантний тест.
  4. Гормони шлунково-кишкового тракту: гастрин, холецистокинин, секретин.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 353-359.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 578-597.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Студенти, вивчаючи дію інсуліну, визначали зміст деяких компонентів у крові піддослідного кролика  до й після введення гормону. Яка зміна відбулася в крові тварини після введення інсуліну?

            А. Гіперкетонемія

            В. Гіперглікемія

            С. Кількість глюкози не змінилося

  1. Гіпоглікемія

            Е. Гіперазотемія

Завдання 2. Пацієнт при лікуванні голодуванням втратив 10 кг ваги. Активація якого гормону привела до збільшення швидкості катаболізму жирів при голодуванні?

            А. Інсуліну

В. Соматостатина

            С. Глюкогона

  1. Альдостерону

            Е. Окситоцина

Завдання 3. Хворий пред'являє скарги на збільшення добового діурезу, втрату ваги, посилену спрагу, підвищений апетит. Який біохімічний показник крові буде характерним для передбачуваного захворювання у хворого?

            А. Гіперглікемія

            В. Гіполіпідемія

            С. Гіпернатріемія

  1. Гіпохолестеринемія

            Е. Гіперальбумінемія

 Завдання 4. Швидка допомога доставила хвору, що втратила свідомість на вулиці. При біохімічному аналізі крові виявили зміст глюкози 2,2 ммоль/л, збільшення концентрації С-пептиду. Що привело до втрати свідомості пацієнтки?

            А. Цукровий діабет

Б. Акромегалія                    

          С. Інсулома

  1. Тиреотоксикоз

Е. Хвороба Іценко-Кушинга

 Завдання 5.У клініку надійшов хворий у стані гіперглікемічної коми. Введення інсуліну не нормалізувало зміст глюкози крові. Яку причину гіперглікемії можна припустити у хворого?

            А. Аномалія клітинних рецепторів

            В. Гіперфункція гормонів кори наднирників

            С. Справжня гіпоінсулінемія

  1. Пухлина базофильних клітин гіпофіза

            Е. Пухлина мозкового шару наднирників

 Завдання 6. При профогляді в чоловіка 40 років запідозрена схована форма діабету. На проведення якого біохімічного аналізу лікар повинен направити пацієнта?

            А. На визначення змісту в крові альбумінів

            В. На визначення змісту білка в сечі

            С. На визначення  змісту білірубіна в крові

  1. На визначення змісту в крові холестерину

            Е. На визначення змісту толерантності до глюкози

Завдання 7. При обстеженні хворого на толерантність до глюкози визначений натще рівень глюкози в крові натще склав - 7,0 ммоль/л, через 2 години після цукрового навантаження - 10 ммоль/л.

А. Назвіть нормальний зміст глюкози в крові натще.

            1.1, 5-2,0  ммоль/л

            2.3, 5-5.5 ммоль/л

            3.5. 5-7,0 ммоль/л

           4.7, 0-10 ммоль/л

 В. Для якого порушення вуглеводного обміну характерні ці показники?

  1. Для цукрового діабету
  2. Для схованої форми цукрового діабету
  3. Для гіперінсулінізму
  4. Для хвороби Адисона
  5. Для мікседеми

Завдання 8. У чоловіка, у якого був сильний стрес у результаті транспортної пригоди, підвищився рівень глюкози в крові.

А. Зміна продукції  якого гормону можна припустити в цьому випадку?

  1. Кортизола
  2. Кортикостерона
  3. Адреналіну
  4. Норадреналіну
  5. Соматотропіну

 В. Яким чином цей гормон реалізує свою гіперглікемічну дію?

  1. Шляхом активації глікогенолізу
  2. Стимуляцією глюконеогенезу
  3. Активацією усмоктування глюкози
  4. Підвищує активність глікогенфосфорілази

Тема 3. Гормони наднирників

Основні теоретичні питання

  1. Катехоламіни: адреналін, норадреналін. Їхня будова, біосинтез, фізіологічні ефекти.
  2. Стероїдні гормони кори наднирників(кортизол, кортикостерон, альдостерон): класифікація, схема синтезу з холестерину.
  3. Глюкокортикоїди, їхня роль в обміні речовин, протизапальні властивості. Хвороба й синдром Іценко-Кушинга.
  4. Мінералокортикоїди, їхня біологічна роль. Ренин-ангіотензинова система.
  5. Альдостеронізм.Хвороба Адисона (бронзова хвороба).

Обов'язкова література.

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 368 – 373.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 572-578.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. У хворого виявлена феохромоцитома - пухлина мозкового шару наднирників.

А. Гіперпродукція яких гормонів буде спостерігатися в цього хворого?

  1. Кортизолу
  2. Кортикостерону
  3. Адреналіну
  4. Норадреналіну
  5. Соматотропіну

В. За допомогою якого внутрішньоклітинного посередника реалізується дія цього гормону на ферментний апарат клітини?

  1. Іонів магнію
  2. Іонів натрію
  3. АТФ
  4. цамф
  5. АДФ

Завдання 2. Адрено-генітальний синдром (уроджена дисфункция коринаднирників) проявляється передчасним половим дозріванням хлопчиків і розвитком чоловічих вторинних полових ознак у дівчинок. При зазначеній спадкоємній патології визначається дефект 21-гидроксилази.

А. Визначите, як зміниться співвідношення гормонів: кортизола, альдостерону, андрогенів при зазначеному дефекті ферменту.

  1. Підвищиться концентрація кортизола
  2. Понизиться концентрація кортизола
  3. Підвищиться концентрація альдостерону
  4. Понизиться концентрація альдостерону
  5. Підвищиться концентрація андрогенів
  6. Понизиться концентрація андрогенів

В. Назвіть попередники зазначених гормонів

  1. Прогестерон
  2. Прегненалон
  3. Естриол
  4. Холестерин
  5. Естрадіол 

 Тема 4. Гормональна регуляція фосфорно-кальцієвого обміну. Ейкозаноїди

Основні теоретичні питання

  1. Роль кальцію в організмі.
  2. Паратгормон: будову, гіперкальциемічна дія.
  3. Кальцитриіол: бісинтез, вплив на обмін кальцию і фосфору.
  4. Кальцитонін: його будову, вплив на обмін кальцию і фосфору.
  5. Ейкозаноїди: загальна характеристика, класифікація, бісинтез. Біологічні й лікарські препарати . Інгібітори синтезу ейкозаноїдів.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 376 – 386.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 604-609.

 Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Після операції на щитовидній залозі у хворого з'явилися тонічні судороги. Що може викликати судорожний синдром у цього пацієнта?

            А. Гипокальциемия

            В. Гиперкальциемия

            С. Гиперкалиемия

  1. Гипонатриемия

            Е. Гипогликемия

Завдання 2.До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на періодичні хворобливі судороги, які стали спостерігатися після лікування радіоактивним йодом токсичного зоба. На підставі анамнезу запідозрена недостатність околощитовидних залоз. Які лабораторні дані можуть це підтвердити?

            А. Визначення йоду в крові

            В. Визначення в крові натрію й калію

            С. Визначення в крові залишкового азоту

  1. Визначення в крові фосфору й кальцію

            Е. Визначення в крові білірубіна.

  • Тема 5. Гормони щитоподібної, паращитоподібної залоз. Статеві гормони.

Основні теоретичні питання

  1. Гормони щитовидної залози. Структура й біосинтез йодовміснихтиреоїдних гормонів. Біологічні ефекти Т3 і Т4. Патологія щитовидної залози: гіпер- і гіпотиреоз.
  1. Стероїдні гормони полових залоз. Механізм дії. Регуляція синтезу й секреції.
  2. Жіночі полові гормони: естрогени – естрадіол, естрон (С18 – стероїди), прогестерон (С21 - стероїди), фізіологічні й біохімічні ефекти.
  3. Чоловічі полові гормони (андрогени) – тестостерон, дігідротестостерон (С19 –  стероїди), фізіологічні й біохімічні ефекти.
  4. Клінічне використання аналогів і антогоністів гормонів полових залоз.
  5.  Гормональна регуляція взаємозв'язку процесів депонування й мобілізації джерел енергії в різний термін після прийому їжі й при голодуванні.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 360-363, 373-376.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 568-572, 609-615.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Пацієнт при лікуванні голодуванням втратив 10 кг ваги. Активація,  якого гормону привела до збільшення швидкості катаболізму жирів при голодуванні?

           А. Інсулін

            В. Соматостатин

            С. Глюкагон

            Д. Альдостерон

            Е. Окситоцин

Завдання 2. У хворої з важкою поразкою печінки порушився менструальний цикл. Що послужило причиною супутнього ускладнення?

            А. Первинна  гіпофукция полових залоз

             В. Збільшення в крові циркуляції жіночих полових гормонів

            С. Порушення секреції гонадотропінів гіпофіза

            Д. Підвищення швидкості інактивації естрогенів

            Е. Аномалія цитозольних рецепторів

Завдання 3. У жінки похилого віку за короткий час трапилося 4 переломи нижніх і верхніх  кінцівок у результаті несильних забитих місць. Зміст глюкози, натрію, кальцію в  крові нормальне. Яка причина сприяла різкому зниженню міцності кістки?

   А. Гіперфункція глюкокортикоїдів

            В. Гіперфункція паращитовидних залоз

            С. Гіпофункція кальцитонина

           Д. Гіпофункція полових залоз

            Е. Гіперфункція соматотропіна

Завдання 4. У парубка після 3-х годин роботи на тренажері рівень глюкози в крові   залишився в межах норми.. Який гормон підтримував постійної глікемію?

            А. Інсулін

            В. Соматостатин

            С. Глюкагон

            Д. Окситоцин

            Е. Прогестерон

Завдання 5. Пацюкові у віці 14 днів увели метилтиоурацил, у результаті чого в неї порушилися пропорції тіла, сповільнився ріст, змінився стан покривних тканин. Яке порушення викликало цю речовину?

            А. Гіпотиреоїдизм

            В. Гіпоінсулінизм

            С. Нанізм

  1. Гіперадреналемія

            Е.  Гіпофункцію полових залоз

Завдання6.В ендокринологічне відділення надійшла хвора зі скаргами на втрату ваги, підвищену дратівливість, серцебиття, постійну підвищену температуру.  Рівень глюкози 6,8 ммоль/л.  Який аналіз необхідно зробити для постановки діагнозу?

            А. Визначення кількості тироксину в крові

            В. Визначення кількості 17 -кетокортикостероїдів у сечі

            С. Визначення кількості зв'язаного інсуліну в крові

  1. Визначення титру антитіл до інсуліну

            Е. Визначення концентрації кетонових тіл у крові

Фармацевтична хімія

І. Опрацювати теоретичний матеріал з теми: Ефіри як лікарські речовини. Діетиловий ефір, димедрол.

ІІ. Вирішити тестові завдання:

  1. В контрольно-аналітичну лабораторію для аналізу поступив ефір медичний. За допомогою якого реактиву можна виявити у ньому домішки ацетону і альдегідів згідно вимог ДФУ?

A розчин натрію гідросульфіту

B аміачний розчин срібла нітрату

C розчин калію йодиду

D розчин калію тетрайодмеркурату лужний

E розчин гідроксил аміну

  1. У якості специфічної домішки при аналізі ефіру медичного (Aether medicinalіs) визначають наявність альдегідів. Який з наведених реактивів застосовується для визначення домішки альдегідів?

A фенолфталеїн

B калію тетрайодомеркурат

C заліза (III) хлорид

D оцтова кислота

E калію сульфат

  1. В контрольно-аналітичну лабораторію для аналізу поступив “Aether anaestheticus”. Який реактив за ДФУ слід використати провізору-аналітику для виявлення домішок ацетону і альдегідів?

A Лужний розчин калію тетрайодмеркурату

B Амоніачний розчин аргентуму нітрату

C Водний розчин калію йодиду

D Розчин натрію гідросульфіту

E Розчин гідроксиламіну

  1. В фармакопейному препараті “Aether anaestheticus” за ДФУ не допускається домішка пероксидів. Які реактиви слід використовувати провізору-аналітику для їх виявлення?

A Реактив Маркі

B Розчин крохмалю з калію тетрайодмеркуратом

C Розчин крохмалю з калію бромідом

D Розчин крохмалю з калію йодидом

E Реактив Люголя

  1. За допомогою яких реактивів можна виявити домішку пероксидів в ефірі медичному згідно ДФУ?

A розчин калію сульфату та крохмалю

B розчин калію тетрайодмеркурату та крохмалю

C розчин калію броміду та крохмалю

D розчин натрію нітрату та крохмалю

E розчин калію йодиду та крохмалю

  1. Для виявлення пероксидів в ефірі для наркозу провізор-аналітик використав один з реактивів:

А калію йодид

B калію хлорид

С калію перманганат

D натрію тіосульфат

E натрію гідроксид

  1. Для визначення доброякісності ефіру медичного провізор-аналітик до препарату додав розчин калію йодиду; з’явилося пожовтіння розчину. Яку домішку виявив провізор-аналітик?

А вільні кислоти

В кетони

С альдегіди

D пероксиди

Е сірчистий газ

  1. Провізор-аналітик може визначити температурні межі перегонки ефіру для наркозу тільки після встановлення відсутності в ньому домішки:

А пероксидів

B води

С ацетону

D альдегідів

E кислот

  1. Ефір медичний відноситься до простих ефірів. Провізор-аналітик перед проведенням його ідентифікації за температурою кипіння повинен переконатися у відсутності:

А спиртів

B відновлюючих речовин

С перекисних сполук

D нелеткого залишку

E альдегідів

  1. Дифенгідраміну гідрохлорид використовують в медичній практиці як антигістамінний засіб. Препарат відноситься до класу:

A Етерів (простих ефірів)

B Карбонових кислот

C Спиртів

D Альдегідів

E Естерів (складних ефірів)

  1. У лабораторії з контролю якості лікарських засобів перевіряють доброякісність дифенгідраміну гідрохлориду. Хімічна назва цього препарату:

A 2-(дифенілметокси)-N,N-диметилетанаміну гідрохлорид

B діетиламіно-2,4,6-триметилацетаніліду гідрохлорид

C 2-діетиламіноетил-4-амінобензоату гідрохлорид

D 4-аміно-N-[2-(діетиламіно)етил]бензаміду гідрохлорид

E диметиламіноетилового естеру 4-бутиламінобензойної кислоти гідро хлорид

  1. Провізор-аналітик аналізує порошки, що містять димедрол. Укажіть який продукт утворюється при додаванні до порошку концентрованої сірчаної кислоти.

А індофенол

В азобарвник

С гідроксамат

D нітрозоамін

Е оксонієва сіль

  1. Провізор-аналітик виконує ідентифікацію дифенгідраміну гідрохлориду (димедролу). З яким реактивом досліджувана речовина утворює яскраво-жовте забарвлення?

А кислота сірчана концентрована

B кислота хлорна 0,1 М

С кислота хлористоводнева розведена

D кислота оцтова безводна

E кислота фосфорна розведена

  1. Для встановлення ідентифікації дифенгідраміну гідрохлориду використовують якісну реакцію на хлориди з:

A натрію сульфатом

B срібла нітратом

C калію карбонатом

D калію перманганатом

E натрію гідроксидом

  1. Кількісний вміст дифенгідраміну гідрохлориду відповідно до вимог ДФУ визначають методом алкаліметрії. У якості титранту використовується розчин:

А срібла нітрату

B калію бромату

С натрію тіосульфату

D натрію гідроксиду

E кислоти хлористоводневої

  1. Провізор-аналітик визначає кількісний вміст дифенгідраміну гідрохлориду згідно ДФУ методом алкаліметрії. Титрованим розчином в цьому методі є розчин:

А натрію гідроксиду

В амонію тіоціанату

С калію перманганату

D кислоти хлористоводневої

Е натрію тіосульфату

  1. Кількісний вміст димедролу в порошках провізор-аналітик визначає методом:

А нітритометрії

B алкалиметрії

С броматометрії

D перманганатометрії

E комплексонометрії

  1. Провізор-аналітик виконує внутрішьноаптечний контроль лікарської форми, що містить дифенгідраміну гідрохлорид (димедрол) та цукор. Для кількісного визначення дифенгідраміну гідрохлориду (димедролу) він використовує метод

A аргентометрії

B комплексонометрії

C нітритометрії

D йодометрії

E перманганатометрії

  1. З якою метою хімік-аналітик ЦЗЛ при кількісному визначенні дифенгідраміну гідрохлориду (димедролу) методом ацидиметрії в неводному середовищі додає розчин меркурію (ІІ) ацетату:

A Для зв‘язування хлорид-іонів в малодисоційовану сполуку

B Для посилення гідролізу димедролу

C Для зміни густини розчину

D Для створення оптимального значення рН розчину

E Для прискорення випадіння в осад основи димедролу

  1. 20. Кількісне визначення дифенгідраміну гідрохлориду (димедролу) провізор-аналітик виконує методом титрування у неводних розчинниках. З якою метою додають розчин меркурію (ІІ) ацетату?

A для зв’язування кислоти хлористоводневої

B для збільшення розчинності речовини, що визначається

C для посилення основних властивостей досліджуваного лікарського засобу

D для утворення комплексу метал-індикатор

E для прискорення реакції

Вирішити задачі

  1. Визначити масову частку (%) кислоти глютамінової в лікарському засобі, якщо на титрування наважки 0,3024 г кислоти глютамінової витрачено 20,01 мл 0,1М розчину натрію гідроксиду (КП =1,0150).
  1. Визначити масу наважки кислоти глютамінової, якщо на її титрування методом прямої алкаліметрії витрачено 22,42 мл 0,1М розчину гідроксиду натрію (КП = 1,1148), а її масовий відсоток в лікарському засобі - 99,70%.
  1. Визначити масову частку дифенгідрамінугідрохлориду влікарському засобі, якщо на титрування наважки 0,3046 г витрачено 10,25 мл 0,1М розчину хлорної кислоти (КП = 1,0104).

ІІІ. Опрацювати теоретичний матеріал з теми: Складні ефіри неорганічних кислот. Нітрогліцерин, кальцію гліцерофосфат, фітин.

  1. Вирішити тестові завдання
  2. Гліцерину тринітрат отримують, пропускаючи безводний гліцерин через:

а) Фосфорну кислоту г) Суміш азотної та сірчаної кислот

б) Лимонну кислоту д) Ацетатну кислоту

в) Азотисту кислоту

  1. Вихідною речовиною для синтезу кальцію гліцерофосфату є:

а) Фенілоцтова кислота г) Етанол

б) Фенол д) Оцтовий ангідрид

в) Гліцерин

  1. Провізор-аналітик підтверджує наявність катіона кальцію в кальцію гліцерофосфаті реакцією з розчином:

а) Бромної води г) Натрію нітриту

б) Амонію оксалату д) Калію піроантимонату

в) Резорцину

  1. Провізор-аналітик проводить ідентифікацію нітрат-іона

в розчині гліцерину тринітрату реакцією з розчином:

а) Бромної води г) Амонію оксалату

б) Заліза (III) хлориду д) Калію піроантимонату

в) Нітробензолу

  1. Провізор-аналітик проводить ідентифікацію на хлориди в дифенгідраміну гідрохлориді реакцією з розчином:

а) Срібла нітрату г) Натрію нітриту

б) Заліза (III) хлориду д) Калію піроантимонату

в) Барію хлориду

  1. Провізор-аналітик проводить ідентифікацію кальцію гліцерофосфату реакціями з:

а) Кислотою сірчаною г) Калію гідросульфатом

б) Калію піроантимонатом д) Амонію оксалатом

в) Антипірином

  1. Провізор-аналітик виконує реакцію ідентифікації розчину гліцерину тринітрату з розчином дифеніламіну в сірчаній кислоті за утворенням:

а) Червоного забарвлення г) Смарагдово-зеленого осаду

б) Жовтого забарвлення д) Оранжевого осаду

в) Синього забарвлення

  1. Провізор-аналітик виконує реакцію ідентифікації кальцію в кальцію гліцерофосфаті з розчином калію фероціаніду за утворенням:

а) Червоного забарвлення г) Зеленої флуоресценції

б) Жовтого осаду д) Білого осаду

в) Синьо-фіолетового забарвлення

  1. Провізор-аналітик ідентифікує гліцерин, що утворився в результаті гідролізу розчину гліцерину тринітрату, реакцією з калію

гідросульфатом за характерним запахом:

а) Акролеїну г) Діфенілоцтової кислоти

б) Бензгідролу д) Етанолу

в) Оцтового ангідриду

  1. Провізор-аналітик проводить ідентифікацію кальцію гліцерофосфату реакцією з розчином:

а) Срібла нітрату г) Заліза (ІІІ) хлориду

б) Барію хлориду д) Калію фероціаніду

в) Свинцю (ІІ) ацетату

  1. Кількісне визначення розчину гліцерину тринітрату згідно з ДФУ проводять методом:

а) Абсорбційної спектрофотометрії

б) Фотоколориметрії

в) Поляриметрії

г) Рефрактометрії

д) УФ-спектрофотометрії

  1. Провізор-аналітик проводить кількісне визначення кальцію гліцерофосфату методом:

а) Гравіметрії г) Аргентометрії

б) Нітритометрії д) Броматометрії

в) Комплексонометрії

  1. Кількісний вміст розчину гліцерину тринітрату визначають методом:

а) Алкаліметрії у неводному середовищі

б) Нітритометрії

в) Комплексонометрії

г) Аргентометрії

д) Ацидиметрії

  1. Провізор-аналітик проводить кількісне визначення розчину гліцерину тринітрату методом алкаліметрії у неводному середовищі. Титрантом у цьому методі є розчин:

а) Свинцю (II) нітрату г) Тетрабутиламонію гідроксиду

б) Натрію гідроксиду д) Срібла нітрату

в) Кислоти хлористоводневої

  1. Провізор-аналітик проводить кількісне визначення розчину гліцерину тринітрату методом алкаліметрії у неводному середовищі. Кінець титрування встановлює:

а) Потенціометрично

б) За допомогою фенолфталеїну

в) За допомогою метилового оранжевого

г) За допомогою нафтолбензеїну

д) За допомогою бромтимолового синього

  1. Провізор-аналітик проводить кількісне визначення гліцерину тринітрату методом кислотно-основного титрування у присутності водню пероксиду, використовуючи індикатор:

а) Фенолфталеїн г) Нафтолбензеїн

б) Мурексид д) Бромтимоловий синій

в) Метиловий оранжевий

  1. Провізор-аналітик проводить кількісне визначення кальцію гліцерофосфату методом комплексонометрії. Титрантом у цьому методі є розчин:

а) Кислоти хлорної г) Срібла нітрату

б) Натрію едетату д) Натрію нітриту

в) Кислоти хлористоводневої

  1. Провізор-аналітик проводить кількісне визначення кальцію гліцерофосфату методом комплексонометрії. Стехіометричне співвідношення дорівнює:

а) s = 1/2 г) s = 1/4

б) s = 2 д) s = 1/3

в) s = 1

V.Вирішити задачі

  1. Визначити масову частку (%) натрію гідроцитрату для ін'єкцій в лікарському засобі, якщо на титрування наважки натрію гідроцитрату для ін'єкцій 1,1245 г витрачено 40,14 мл 0,1М розчину гідроксиду натрію (КП = 1,0785).
  2. Визначити об'єм 0,1М розчину гідроксиду натрію (КП = 1,0000), який
    буде витрачений на наважку 0,1198 г гексаметилентетраміну методом зворотної алкаліметрії, якщо його відсотковий вміст в лікарському засобі 99,47%, а об'єм 0,1М розчину сульфатної кислоти (КП =1,0000) - 50,00 мл.
  3. Визначити масову частку (%) формальдегіду в розчині, якщо на титрування 1,0216 г лікарського засобу витрачено 7,54 мл 0,1М розчину натрію тіосульфату (КП = 0,9980); об'єм 0,1М розчину йоду (КП=1,0000) - 20 мл; об'єм мірної колби - 100 мл, об'єм піпетки - 5 мл.
  4. VI. Опрацювати теоретичний матеріал з теми: Лікарські речовини – похідні естерів

арилаліфатичних кислот. Апрофен, спазмолітин.

Дайте відповіді на запитання:

  1. Що таке складні ефіри?
  2. Ефіри арилаліфатичних кислот. Мієлосан, спазмолітин, апрофен.
  3. Особливості реакції окислення ефірів арилаліфатичних кислот.
  4. Необхідність особливих умов зберігання та використання.
  5. Застережні заходи під час аналізу з урахуванням можливих хімічних перетворень.

6. Хімічні властивості та реакції, особливості якісного та кількісного аналізу ефірів арилаліфатичних кислот.

 
 
для студентів медичного факультету
 
1 курс 1,2 гр.
Тема 1 - Будова та хімічні властивості альдегідів, кетонів (практичне заняття)

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С. 114-125

Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з біоорганічної хімії для студентів 1 курсу медичного факультету – с. 13-15 (вирішення навчальних завдань)

Тема 2 - Ліпіди, оксі-, оксокислоти, будова та хімічні властивості (лекція)

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С.153-166, С. 251-282

Тема 3 - Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислоти та їх функціональних похідних (практичне заняття)  

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С.126-141

Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з біоорганічної хімії для студентів 1 курсу медичного факультету – с. 16-21 (вирішення навчальних завдань)

Тема 4 - Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С.251-282

Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з біоорганічної хімії для студентів 1 курсу медичного факультету – с. 22-30 (вирішення навчальних завдань)

1 курс 3,4,5 гр.
Тема 1 - Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислоти та їх функціональних похідних

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С.126-141

Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з біоорганічної хімії для студентів 1 курсу медичного факультету – с. 16-21 (вирішення навчальних завдань)

Тема 2 - Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С.251-282

Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з біоорганічної хімії для студентів 1 курсу медичного факультету – с. 22-30 (вирішення навчальних завдань)

Тема 3 - Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетеро функціональних сполук (α-, β-, γ-гідроксікислоти, кетокислот та фенолокислот)

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С.153-166

Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з біоорганічної хімії для студентів 1 курсу медичного факультету – с. 31-38 (вирішення навчальних завдань)

 
2 курс 

Тема 1. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів на клітинці-мішені. Гормони гіпофіза й гіпоталамуса.

Основні теоретичні питання

1.Класифікація гормонів.

2.Рівні регуляції обміну речовин.

3.Хімічна природа гіпоталамуса й гіпофіза.

4.Механізм дії гормонів(цитозольний і мембранно-внутрішньоклітинний)

  1. Вплив на обмін речовин гормонів гіпоталамуса й гіпофіза.
  2. Порушення обміну речовин і клінічні симптоми гипо- і гіперфункції гормонів гіпофіза.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 330 - 352.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 545-567.

Цільові навчальні завдання

Завдання 1.Гипофизэктомированним пацюкам внутрівенно ввели мічені по азоті амінокислоти й гормон гіпофіза. Через 30 мінут відзначили підвищене включення амінокислот у м'язові білки. Який гормон гіпофіза уведений пацюкам?

            А. СТГ

            В. ТТГ

            С. Ліпотропін

            Д. АКТГ

            Е. Лютропін

Завдання 2.У живильне середовище у якому знаходилися хрящові фрагменти, увели гормон росту, але він не прискорив включення міченого сульфату в хрящі. Додавання  сироватки крові пацюків у живильне пришвидши середовище захоплення сульфату хрящами. Який  компонент сироватки вплинув на процес?

           А. Соматомедин

            В. ц-амф

            С. ц-гмф

            Д. Іони Са

            Е. АТФ

Завдання 3. При обстеженні представників африканського плем'я пігмеїв виявили спадкоємний дефект білка-посередника в дії гормону росту. Назвіть цей білок?

            А. З-Реактивний білок

            В. Соматостатин

            С. Соматомедин

            Д. Фибронектин

            Е. Ренін       

Тема 2. Дослідження дії гормонів підшлункової й шлунково-кишкового тракту. Механізм порушення обміну речовин при цукровому діабеті. Гормональна регуляція рівня глюкози. Побудову цукрових кривих.

Основні теоретичні питання

  1. Інсулін: будову, структура й секреція, вплив на обмін вуглеводів, ліпідіві білків. Ріст стимулюючий ефект інсуліну.
  2. Глюкагон: структура й вплив на обмін речовин.
  3. Цукровий діабет: інсулінозалежна таінсулінонезалежнаформи, клініко-біохімічна характеристика. Діагностичні критерії цукрового діабету. Глюкозо-Толерантний тест.
  4. Гормони шлунково-кишкового тракту: гастрин, холецистокинин, секретин.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 353-359.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 578-597.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Студенти, вивчаючи дію інсуліну, визначали зміст деяких компонентів у крові піддослідного кролика  до й після введення гормону. Яка зміна відбулася в крові тварини після введення інсуліну?

            А. Гіперкетонемія

            В. Гіперглікемія

            С. Кількість глюкози не змінилося

  1. Гіпоглікемія

            Е. Гіперазотемія

Завдання 2. Пацієнт при лікуванні голодуванням втратив 10 кг ваги. Активація якого гормону привела до збільшення швидкості катаболізму жирів при голодуванні?

            А. Інсуліну

В. Соматостатина

            С. Глюкогона

  1. Альдостерону

            Е. Окситоцина

Завдання 3. Хворий пред'являє скарги на збільшення добового діурезу, втрату ваги, посилену спрагу, підвищений апетит. Який біохімічний показник крові буде характерним для передбачуваного захворювання у хворого?

            А. Гіперглікемія

            В. Гіполіпідемія

            С. Гіпернатріемія

  1. Гіпохолестеринемія

            Е. Гіперальбумінемія

 

Завдання 4. Швидка допомога доставила хвору, що втратила свідомість на вулиці. При біохімічному аналізі крові виявили зміст глюкози 2,2 ммоль/л, збільшення концентрації С-пептиду. Що привело до втрати свідомості пацієнтки?

            А. Цукровий діабет

Б. Акромегалія                    

          С. Інсулома

  1. Тиреотоксикоз

Е. Хвороба Іценко-Кушинга

 

Завдання 5.У клініку надійшов хворий у стані гіперглікемічної коми. Введення інсуліну не нормалізувало зміст глюкози крові. Яку причину гіперглікемії можна припустити у хворого?

            А. Аномалія клітинних рецепторів

            В. Гіперфункція гормонів кори наднирників

            С. Справжня гіпоінсулінемія

  1. Пухлина базофильних клітин гіпофіза

            Е. Пухлина мозкового шару наднирників

 Завдання 6. При профогляді в чоловіка 40 років запідозрена схована форма діабету. На проведення якого біохімічного аналізу лікар повинен направити пацієнта?

            А. На визначення змісту в крові альбумінів

            В. На визначення змісту білка в сечі

            С. На визначення  змісту білірубіна в крові

  1. На визначення змісту в крові холестерину

            Е. На визначення змісту толерантності до глюкози

Завдання 7. При обстеженні хворого на толерантність до глюкози визначений натще рівень глюкози в крові натще склав - 7,0 ммоль/л, через 2 години після цукрового навантаження - 10 ммоль/л.

А. Назвіть нормальний зміст глюкози в крові натще.

            1.1, 5-2,0  ммоль/л

            2.3, 5-5.5 ммоль/л

            3.5. 5-7,0 ммоль/л

            4.7, 0-10 ммоль/л

 В. Для якого порушення вуглеводного обміну характерні ці показники?

  1. Для цукрового діабету
  2. Для схованої форми цукрового діабету
  3. Для гіперінсулінізму
  4. Для хвороби Адисона
  5. Для мікседеми

Завдання 8. У чоловіка, у якого був сильний стрес у результаті транспортної пригоди, підвищився рівень глюкози в крові.

А. Зміна продукції  якого гормону можна припустити в цьому випадку?

  1. Кортизола
  2. Кортикостерона
  3. Адреналіну
  4. Норадреналіну
  5. Соматотропіну

 

В. Яким чином цей гормон реалізує свою гіперглікемічну дію?

  1. Шляхом активації глікогенолізу
  2. Стимуляцією глюконеогенезу
  3. Активацією усмоктування глюкози
  4. Підвищує активність глікогенфосфорілази

Тема 3. Гормони наднирників

Основні теоретичні питання

  1. Катехоламіни: адреналін, норадреналін. Їхня будова, біосинтез, фізіологічні ефекти.
  2. Стероїдні гормони кори наднирників(кортизол, кортикостерон, альдостерон): класифікація, схема синтезу з холестерину.
  3. Глюкокортикоїди, їхня роль в обміні речовин, протизапальні властивості. Хвороба й синдром Іценко-Кушинга.
  4. Мінералокортикоїди, їхня біологічна роль. Ренин-ангіотензинова система.
  5. Альдостеронізм.Хвороба Адисона (бронзова хвороба).

Обов'язкова література.

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 368 – 373.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 572-578.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. У хворого виявлена феохромоцитома - пухлина мозкового шару наднирників.

А. Гіперпродукція яких гормонів буде спостерігатися в цього хворого?

  1. Кортизолу
  2. Кортикостерону
  3. Адреналіну
  4. Норадреналіну
  5. Соматотропіну

В. За допомогою якого внутрішньоклітинного посередника реалізується дія цього гормону на ферментний апарат клітини?

  1. Іонів магнію
  2. Іонів натрію
  3. АТФ
  4. цамф
  5. АДФ

Завдання 2. Адрено-генітальний синдром (уроджена дисфункция коринаднирників) проявляється передчасним половим дозріванням хлопчиків і розвитком чоловічих вторинних полових ознак у дівчинок. При зазначеній спадкоємній патології визначається дефект 21-гидроксилази.

А. Визначите, як зміниться співвідношення гормонів: кортизола, альдостерону, андрогенів при зазначеному дефекті ферменту.

  1. Підвищиться концентрація кортизола
  2. Понизиться концентрація кортизола
  3. Підвищиться концентрація альдостерону
  4. Понизиться концентрація альдостерону
  5. Підвищиться концентрація андрогенів
  6. Понизиться концентрація андрогенів

В. Назвіть попередники зазначених гормонів

  1. Прогестерон
  2. Прегненалон
  3. Естриол
  4. Холестерин
  5. Естрадіол

Тема 4. Гормональна регуляція фосфорно-кальцієвого обміну. Ейкозаноїди.

Основні теоретичні питання

  1. Роль кальцію в організмі.
  2. Паратгормон: будову, гіперкальциемічна дія.
  3. Кальцитриіол: бісинтез, вплив на обмін кальцию і фосфору.
  4. Кальцитонін: його будову, вплив на обмін кальцию і фосфору.
  5. Ейкозаноїди: загальна характеристика, класифікація, бісинтез. Біологічні й лікарські препарати . Інгібітори синтезу ейкозаноїдів.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 376 – 386.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 604-609.

 

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Після операції на щитовидній залозі у хворого з'явилися тонічні судороги. Що може викликати судорожний синдром у цього пацієнта?

            А. Гипокальциемия

            В. Гиперкальциемия

            С. Гиперкалиемия

  1. Гипонатриемия

            Е. Гипогликемия

Завдання 2.До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на періодичні хворобливі судороги, які стали спостерігатися після лікування радіоактивним йодом токсичного зоба. На підставі анамнезу запідозрена недостатність околощитовидних залоз. Які лабораторні дані можуть це підтвердити?

            А. Визначення йоду в крові

            В. Визначення в крові натрію й калію

            С. Визначення в крові залишкового азоту

  1. Визначення в крові фосфору й кальцію

            Е. Визначення в крові білірубіна.

  • Тема 5. Гормони щитоподібної, паращитоподібної залоз. Статеві гормони.

Основні теоретичні питання

  1. Гормони щитовидної залози. Структура й біосинтез йодовміснихтиреоїдних гормонів. Біологічні ефекти Т3 і Т4. Патологія щитовидної залози: гіпер- і гіпотиреоз.
  1. Стероїдні гормони полових залоз. Механізм дії. Регуляція синтезу й секреції.
  2. Жіночі полові гормони: естрогени – естрадіол, естрон (С18 – стероїди), прогестерон (С21 - стероїди), фізіологічні й біохімічні ефекти.
  3. Чоловічі полові гормони (андрогени) – тестостерон, дігідротестостерон (С19 –  стероїди), фізіологічні й біохімічні ефекти.
  4. Клінічне використання аналогів і антогоністів гормонів полових залоз.
  5.  Гормональна регуляція взаємозв'язку процесів депонування й мобілізації джерел енергії в різний термін після прийому їжі й при голодуванні.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 360-363, 373-376.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 568-572, 609-615.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Пацієнт при лікуванні голодуванням втратив 10 кг ваги. Активація,  якого гормону привела до збільшення швидкості катаболізму жирів при голодуванні?

           А. Інсулін

            В. Соматостатин

            С. Глюкагон

            Д. Альдостерон

            Е. Окситоцин

Завдання 2. У хворої з важкою поразкою печінки порушився менструальний цикл. Що послужило причиною супутнього ускладнення?

            А. Первинна  гіпофукция полових залоз

             В. Збільшення в крові циркуляції жіночих полових гормонів

            С. Порушення секреції гонадотропінів гіпофіза

            Д. Підвищення швидкості інактивації естрогенів

            Е. Аномалія цитозольних рецепторів

Завдання 3. У жінки похилого віку за короткий час трапилося 4 переломи нижніх і верхніх  кінцівок у результаті несильних забитих місць. Зміст глюкози, натрію, кальцію в  крові нормальне. Яка причина сприяла різкому зниженню міцності кістки?

   А. Гіперфункція глюкокортикоїдів

            В. Гіперфункція паращитовидних залоз

            С. Гіпофункція кальцитонина

           Д. Гіпофункція полових залоз

            Е. Гіперфункція соматотропіна

Завдання 4. У парубка після 3-х годин роботи на тренажері рівень глюкози в крові   залишився в межах норми.. Який гормон підтримував постійної глікемію?

            А. Інсулін

            В. Соматостатин

            С. Глюкагон

            Д. Окситоцин

            Е. Прогестерон

Завдання 5. Пацюкові у віці 14 днів увели метилтиоурацил, у результаті чого в неї порушилися пропорції тіла, сповільнився ріст, змінився стан покривних тканин. Яке порушення викликало цю речовину?

            А. Гіпотиреоїдизм

            В. Гіпоінсулінизм

            С. Нанізм

  1. Гіперадреналемія

            Е.  Гіпофункцію полових залоз

Завдання6.В ендокринологічне відділення надійшла хвора зі скаргами на втрату ваги, підвищену дратівливість, серцебиття, постійну підвищену температуру.  Рівень глюкози 6,8 ммоль/л.  Який аналіз необхідно зробити для постановки діагнозу?

            А. Визначення кількості тироксину в крові

            В. Визначення кількості 17 -кетокортикостероїдів у сечі

            С. Визначення кількості зв'язаного інсуліну в крові

  1. Визначення титру антитіл до інсуліну

            Е. Визначення концентрації кетонових тіл у крові

 2 мс курс 1,2 гр.

ЗАВДАННЯ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ ДЛЯ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ МЕДИЧНОГО ТА СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТІВ
НАСТУПНІ ПИТАННЯ ВІДОБРАЗИТИ У КОНСПЕКТАХ ТА ЗНАТИ:
1. Обмін речовин і енергії. Біоенергетика:
1. Ланцюг переносу електронів (дихальний ланцюг) мітохондрій. Джерела електронів для
функціонування дихального ланцюга.
2. Структура й функції компонентів дихального ланцюга ( дегідрогенази й цитохроми їх
кофактори).
3. Схема й локалізація в клітині ланцюга тканинного дихання, механізм формування й роль
редокс-потенціалу в розташуванні компонентів.
4. Зв'язок ( сполучення ) тканинного дихання й окисного фосфорилювання, пункти
сполучення.
5. Механізм окисного фосфорилювання. АТФ-синтаза. Хеміосмотична теорія Митчела.
6. Коефіцієнт фосфорилювання (Р/О). Енергетична цінність субстратів.
7. Механізми регуляції системи окисного фосфорилювання. Дихальний контроль
(АДФ/АТФ).
8. Інгібітори дихального ланцюга, механізм їхньої дії, вплив на організм.
9. Поняття про роз’єднувачі, приклади різних механізмів роз'єднання. Вільне
нефосфорилююче окислювання, його біороль.
10. Принцип і хід роботи з моделювання процесів тканинного дихання й окисного
фосфорилювання.
11. Окисне декарбоксилювання пірувату як перша загальна ланка катаболізму білків, жирів і
вуглеводів. Біологічне значення, локалізація в клітині, будова піруватдегідрогеназного
мультиферментного комплексу, послідовність реакцій, механізм каталізу при участі коферментів.
Механізми регуляції швидкості окисного декарбоксилювання пірувату.
12. ЦТК, як центральний метаболічний шлях. Локалізація, хімізм реакцій.
13. Ферменти (коферменти) ЦТК.
14. Дегідрогеназні реакції ЦТК як джерело водню для системи тканинного дихання.
15. Декарбоксилировання в циклі Кребса, як механізм утворення в клітинах СО2 – кінцевого
продукту катаболізму вуглеводнів.
16. Біологічна роль ЦТК. Регуляція.
17. Методика оцінки функціонування ЦТК по визначенню його кінцевих продуктів
Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел:
1. Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль.: Укрмедкнига, 2000. - С. 122-142
2. Лекції з біохімії.
Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній
темі пропонується вирішити наступні цільові навчальні завдання.
Цільові навчальні завдання
Завдання 1.
Порушення послідовності ферментів при реконструкції ланцюга тканинного дихання в
експерименті повністю блокує його активність. Якою властивістю компонентів необхідно керуватися в
побудові активного ланцюга переносу електронів?
А. Молекулярною масою
В. Редокс-потенціалом
С. Структурою кофакторів
D. Електрофоретичною рухливістю.
Завдання 2. Сполучення тканинного дихання з фосфорилюванням вимагає наявності градієнта
концентрації Н+ між двома сторонами внутрішньої мітохондриальної мембрани. Яку роль він грає в
синтезі АТФ?
А. Катализує реакцію синтезу АТФ
В. Активує АТФ-синтетазу
С. Бере участь в утворенні проміжних високоенергетичних сполук
Д. Сприяє виділенню енергії в дихальному ланцюзі
Е. Переводить компоненти дихального ланцюга у високоенергетичну форму шляхом зміни
їхньої конформації.
Завдання 3. Тварини втримувалися на раціоні, позбавленому деяких вітамінів. Відсутність якого
вітаміну приведе до порушення активності дегідрогеназ тканьового дихання?
А. РР
В. Піридоксину
С. Фолиєвої кислоти
D. Кобаламіну
Е. Рутину
Завдання 4. Порушення синтезу цитохромів у піддослідних тварин, у дієті яких не містилося
деяких мікроелементів, призвело в гальмуванню тканинного дихання. Якого компонента цитохромів,
що активно бере участь у переносі електронів, бракувало у їжі?
А.Гістидін глобину
В. Пірольне кільце
С. Залізо гему
D. Вінільний радикал
Е. Апофермент
Завдання 5. Хворий доставлений у стані гострої гіпоксії після отруєння вигарним газом. Який
механізм дії цього газу на організм?
А. Інгібує тихорєцький подих
В. Інгібує перенос водню
С. Відновлює кисень
Д. Інгібує ЦТК
Е. Роз'єднує подих і фосфорилювання
Завдання 6. У пацієнта після передозування наркотиків наступила раптова зупинка серця. Який
механізм цієї патології?
А Роз'єднання дихання й фосфорилювання
В. Інгібування ферментів дихального ланцюга
С. Інгібування ЦТК
Д. Руйнування мітохондрій
Е. Інгібування субстратного фосфорилювання.
Завдання 7.2,4 - динітрофенол намагалися використати для лікування ожиріння в пацюків. Як
пояснить випадки летального результату у тварин після застосування препарату?
А. Гальмуванням синтезу АТФ
В. Інгібуванням ферментів дихального ланцюга мітохондрій
С. Зниженням споживання кисню
D. Руйнуванням мітохондрій
Е Активацією АТФ-синтетази
Правильність рішення завдань перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань:
1. - В, 2. - D, 3. -А, 4. - С.
Завдання 1.
У клініку надійшов хворий з полігіповітамінозом вітамінів групи В. Недостатність, якого вітаміну
порушить функціонування ЦТК?
А. В15
В. ВР
С. В 2
D. Піридоксину
Е. Цианкобаламіну
Завдання 2.В експериментальної тварини на тлі внутрішньовенного введення глюкози
визначили зниження активності ЦТК. Яка сполука є безпосереднім
його інгібітором?
А. НАДН2
В. НАДФ
С. НАДФ Н2
D. НSКоА
Е. Іони Са
Завдання 3. В експериментальної тварини досліджували вплив вітамінів на швидкість
ЦТК. Гіповітаміноз, якого вітаміну не впливає на швидкість цього процесу?
А. Цианкобаламіну
В. Тіаміну
С. Пантотенової кислоти
Д. Нікотинаміду
Е. Рибофлавіну
Завдання 4.Студенти в лабораторній роботі in vitro досліджували дію малонату на ряд
ферментів аеробного окислювання глюкози. Нагромадження, якого метаболіту ЦТК вони виявили?
А. Малату
В. Цитрату
С. Лактату
D. Ізоцитрату
Е. Сукцинату
Завдання 5. Механізм ЦТК організований таким чином, що в процесі окислювання до тканинного
дихання утягуються водороди води. Укажіть ферменти цього циклу, які каналізують
приєднання води до його метаболітів з наступним надходженням її водородов
у тихорєцький подих.
А. Цитратсинтаза
В. Кетоглутаратдегідрогеназа
С. Малатдегідрогеназа
D. Аконітатгідратаза
Е. Піруватдегідрогеназа
Правильність рішення перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань:
1 - С; 2 -А.
Завдання для самостійної роботи
І. Для засвоєння теми необхідно засвоїти:
1. Синтез Н2О в ланцюги тканинного дихання є основним джерелом енергії для реакції
синтезу АТФ.
2. Запам'ятати, що процес утворення води в організмі й поза ним відбувається з виділенням
210-230 кДж/моль енергії.
3. В організмі синтез Н2Про відбувається при участі електронтранспортного ланцюга
внутрішньої мембрани мітохондрій.
4. Частина енергії цього процесу (40%) використовується для реакції синтезу АТФ.
5. Реакція утворення Н2О в організмі сполучена із процесом окисного фосфорилювання
(синтез АТФ із АДФ і Н3РО4).
6. Засвоїти поняття коефіцієнт фосфорилювання (Р/О). Коефіцієнт фосфорилювання - це
число молекул АТФ, утворених розраховуючи на 1 атом кисню, використаного в процесі дихання.
ІІ. Перепишіть дихальний ланцюг мітохондрій (ланцюг переносу електронів (ЛПЕ):
SH2 ( ЦТК, β- окислювання) Mатрикс
NAD SH2 (сукцинат)
1/2 O2 H2O
S NADH+Н +
FAD· FeS
E-FMN · FeS КoQ цит.b · FeS цит. c1 цит. c цит. aa3
III.
Завдання 1. Напишіть схему дихального ланцюга для субстратів пиридинзависимих дегідрогеназ
(малат, а-кетоглутарат, ізоцитрат). Укажіть коефіцієнт фосфорилювання й пункти сполучення.
Завдання 2. Напишіть схему дихального ланцюга для субстратів ФАД-залежних дегідрогеназ.
Укажіть коефіцієнт фосфорилювання. Скільки АТФ буде синтезуватися при окислюванні 5 моль
сукцинату.
Завдання 3. Укажіть на дихальному ланцюзі місця дії інгібіторів дихання й назвіть їх.
Завдання 4. Як зміниться споживання кисню мітохондріями при інтенсивній фізичній роботі?
Завдання 5. Як регулюється температура тіла при зміні температури навколишнього середовища?
2. Обмін вуглеводів:
1. Переварювання й усмоктування вуглеводів у шлунково-кишковому тракті:
а) характеристика вуглеводів, що надходять із їжею;
б) біологічний вміст і сутність переварювання вуглеводів;
в) усмоктування вуглеводів у кишечнику;
г) порушення переварювання й усмоктування вуглеводів.
2. Основні етапи синтезу глікогену. Регуляція.
3. Розпад глікогену до глюкози. Регуляція.
4. Глікогенози й аглікогенози. (хвороба Гірке, хвороба Корі, хвороба Андерсона).
5. Перетворення інших моносахарідов у глюкозу в печінці.
6. Галактоземія, її причини й прояви, фруктозурія.
7. Механізм реакції гліколізу й глікогенолізу.
8. Ферменти, катализуючі реакції гліколізу й глікогенолізу.
9. Біологічна роль гліколізу й глікогенолізу.
10. Методики оцінки функціонування глікогенолізу за визначенням кінцевих продуктів.
11. Спиртове бродіння.
12. Глюконеогенез. Біологічне значення й механізм цього процесу.
13. Доля лактату. Цикл Кору.
14. Гіпоенергетичні стани, пов'язані з гіпоксією.
15. Перетворення пірувату як основного проміжного продукту обміну вуглеводів в аеробних й
анаеробних умовах.
16. Ефекти Пастера й Кребтрі.
17. Аеробне окислювання вуглеводів. Біологічне значення й механізм це процесу.
18. Підрахунок енергетичного балансу аеробного окислювання однієї молекули глюкози.
19. Гіпоенергетичні стани, пов'язані з гіпоксією, гіповітамінозами.
20. Пентозофосфатний шлях окислювання глюкози. Біологічне значення й механізм цього процесу.
Захворювання, пов'язані з недоліком глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в наступних навчальних джерелах:
1. Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль.: Укрмедкнига, 2000. - С. 143-188.
2. Лекції з біоорганіки та біохімії
Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній
темі Вам пропонується вирішити цільові навчальні завдання. Правильність рішення завдань можна
перевірити, порівнявши з еталонами відповідей.
Цільові навчальні завдання
Завдання 1. З їжею тваринного походження в шлунково-кишковий тракт людини надійшов
глікоген, де відбувся його ферментативний гідроліз. Який кінцевий продукт утворився в результаті
цього процесу?
А. Глюкоза
В. Лактат
С. Лактоза
D. Галактоза
Е. Фруктоза
Завдання 2. Розчин крохмалю інкубували при температурі 37 С с різними ферментами, після
чого додавали в кожну пробірку розчин йоду.В одній із пробірок розчин був безбарвним, а в інші
з'явилося синє забарвлення. Який фермент перебував у пробірці з безбарвним розчином?
А. Мальтаза
В. Сахараза
С. (-Амілаза
D. Лактаза
Е. Ізомальтаза
Завдання 3. Розчин крохмалю інкубували при температурі 37 С с різними ферментами, після
чого проводили якісну реакцію на крохмаль із розчином йоду. У пробірці з амілазою розчин був
безбарвним. Які зв'язки в крохмалі розщеплює (а-амілаза слини?
А. (-1,6- глікозидні
В. (-1,4-глікозидні
С. (-1,4- глікозидні
D. (-1,6- глікозидні
Е. Складноефірні
Завдання 4. В експерименті виявлено, що фруктозурія пов'язана зі спадкоємною недостатністю
фруктозо-1-фосфатальдолази. Який продукт обміну фруктози буде накопичуватися в цьому випадку?
А. Фруктозо-1,6-дифосфат
B. Фруктозо-1-фосфат
C. Фруктозо-6-фосфат
D. Глюкозо-6-фосфат
E. Глюкозо-1-фосфат
Завдання 5. При хворобі Андерсона, внаслідок відсутності одного з ферментів синтезу
глікоген має лінійну структуру, що приводить до порушення його розпаду й нагромадженню в печінці.
При цьому спостерігається гіпоглікемія, відсутній відповідь на дію адреналіну або глюкагону. Який
фермент дефектний при даній патології?
А. Глікозил-4,6-трансфераза
В. Глікогенсинтаза
С. Глюкозо-6-фосфатаза
D. Фруктокіназа
Е. Глюкокіназа
Правильність рішення завдань перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань.
1 - А; 4 - В.
Цільові навчальні завдання
Завдання 1.В експерименті по вивченню глікогенолізу в контрольну пробірку внесли м'язовий
екстракт і глікоген. У опитченій пробірці глікоген був замінений фізіологічним розчином. Як змінилося
забарвлення розчину в опитченій пробірці після проведення реакції Уффельмана на наявність молочної
кислоти?
А. З'явилося фіолетове забарвлення.
В. З'явилося жовто-зелене забарвлення.
С. З'явилося синє забарвлення.
D. З'явилося рожеве забарвлення.
Е. З'явилося зелене забарвлення.
Завдання 2 Еритроцити не мають мітохондрій. Який кінцевий продукт окислювання глюкози в
них утвориться?
А. Лактат.
В. Піруват
С. СО2
D. Н2О
Е. Ацетіл-КoА
Завдання 3 До м'язового екстракту додали глікоген. За допомогою молібденового реактиву
визнач збиток фосфату в процесі глікогенолізу. На синтез якогї сполуки був використаний неорганічний
фосфат?
А. Аденозинтрифосфату.
В.. Аденизиндифосфату
С.. Аденизинмонофосфату
D. Лактату.
Е.Пірувату
Завдання 4 Бігун перебороло дистанцію 100м за 12 секунд. Який біохімічний процес забезпечив
працюючі м'язи енергією?
А. Глікогеноліз.
В.Окислювання жирних кислот
С. Аеробне окислювання глюкози
D. Окислювання кетонових тіл
Е. Окисне дезамінування амінокислот
Завдання 5 При проведенні дослідження на серце, перфузируемому в анаеробних умовах,
виявлено зниження скоротності міокарда, зменшення в ньому глікогену й підвищення лактату за
рахунок різкого підвищення активності ферменту фосфофруктокінази. Зростання вмісту якої речовини
в серцевому м'язі привело до активації цього ферменту?
А. Аденозинтрифосфату
В. Лактату
С. Пірувату
D. Аденозиндифосфату
Е. Глюкози
Завдання 6 У мутантних мишей у м'язовій тканині відсутній фермент, що перетворює неактивну
глікогенфосфорилазу в активну. При спробі втекти від небезпеки в них виникають судороги.
Порушення якого процесу унеможливлює біг у цих мишей?
А. Глікогенолізу
В. Аеробного окислювання глюкози.
С. Гліколізу.
D. Глюконеогенезу
Е. Глюкогенезу
Правильність рішення перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань:
1 - В; 3 - А; 6 - А
Цільові навчальні завдання
Завдання 1. У пацієнта, що страждає гіповітамінозом В1 , у сечі різко підвищився вміст пірувату. Який
процес вуглеводного обміну порушений у пацієнта?
А. Синтез глікогену
В. Глікогеноліз
С. Аеробне окислювання глюкози
D. Глюконеогенез
Е. Перетворення галактози в глюкозу
Завдання 2. У пацієнта, що страждає серцевою недостатністю, вміст пірувату в сечі склало 380
мкмоль/доб. Із гнобленням якого процесу зв'язана така зміна концентрації пірувату?
А. Розпаду глікогену
В. Гліколізу
С. Тканинного дихання
D. Глюконеогенезу
Е. Перетворення фруктози в глюкозу
Завдання 3.До гомогенату м'язів, де протікав гліколіз, додали кисень. Утворення молочної кислоти
припинилося. Утворенням якого кінцевого продукту закінчиться процес у цьому випадку?
А.Вуглекислого газу
В. Фруктози
С. Ацетіл-КоА
D. Пірувату
Е. Молочної кислоти.
Завдання 4. У пробу, де протікає аеробний гліколіз,додали розчини їдкого калію й 2,4-
динітрофенілгідразину. З'явилося жовто-жовтогаряче забарвлення. Наявність якого проміжного
продукту аеробного окислення вуглеводів було відкрито в пробі?
А. Лактату
В. Глюкози
С. Пірувату
D. Трифосфогліцерату
Е. Фруктозo-6-фосфату
Завдання 5. У пацієнта, що страждає ішемічною хворобою серця, після проведеного лікування
енергетичне забезпечення серцевого м'яза значно покращилося. Скільки молекул АТФ забезпечує
серцевому м'язу окислювання однієї молекули глюкози після лікування?
А. 12 АТФ
В. 15 АТФ
С. 2 АТФ
D. 3 АТФ
Е. 38 АТФ
Правильність рішень перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань:
1 - С, 2 - С.
3. Обмін ліпідів:
1. Біологічні мембрани: будова, біологічна роль.
2. Структура й властивості ліпідів клітинних мембран:
а) гліцерофосфоліпіди;
б) сфінголіпіди;
в) гліколіпіди;
г) холестерин.
3. Перекісне окислювання ліпідів (ПОЛ). Підтримка структурно-функціональної цілісності мембран.
4. Механізм переварювання триацилгліцеридів, фосфоліпідів, ефірів холестерину
5. Усмоктування продуктів гідролізу триацилгліцеридів, фосфоліпідів й холестерині
6. Структура, властивості жовчних кислот й їх роль у переварюванні ліпідів й усмоктуванні продуктів
гідролізу
7. Ресинтез тригліцеридів і фосфоліпідів у стінці кишечнику
8. Транспорт екзогенних ліпідів кров'ю. Поняття про хіломікронах і ЛПДНЩ
9. Захворювання, пов'язані з порушенням перетравлення ліпідів у шлунково-кишковому тракті й
транспорту екзогенних ліпідів кров'ю (стеаторея, гіперхіломікронемія).
10. Внутрішньоклітинний ліполіз триацилгліцеринів і його регуляція.
11. бета-Окислювання жирних кислот і підрахунок енергетичного балансу.
12. Окислювання гліцерину й підрахунок енергетичного балансу.
13. Метаболізм кетонових тел.
14. Причини й механізм розвитку кетонемії й кетонурії.
15. Синтез холестерину і його регуляція, транспорт холестерину.
16. Роль ЛПНЩ і ЛПВЩ у розвитку атеросклерозу.
17. Механізм синтезу жирних кислот.
18. Синтез і депонування нейтральних жирів.
19. Синтез фосфоліпідів, його відмінність від синтезу триацилгліцеридів.
20. Взаємозв'язок вуглеводного й ліпідного обмінів.
21. Регуляція жирового обміну.
22. Ліпопротеїни сироватки крові.
23. Порушення ліпідного обміну:
а) ожиріння
б) жирова інфільтрація печінки.
Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел:
1. Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль.: Укрмедкнига, 2000. - С. 190 - 230
2. Лекції з біоорганіки та біохімії.
Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній
темі Вам пропонується вирішити цільові навчальні завдання. Правильність рішення завдань можна
перевірити, порівнявши з еталонами відповідей.
Цільові навчальні завдання
Завдання 1. У колбу налили молоко, додали екстракт підшлункової залози, що містить ліпазу, індикатор
фенолфталеїн. В іншу колбу, крім перерахованого вище, додали жовч. жирні кислоти, Що Утворилися,
оттитрували їдким натром. На титрування другої проби пішло більшу кількість лугу. З якої причини?
А..Жовчні кислоти активують ліпазу
В. Жовчні кислоти інгібують ліпазу
С. Жовчні кислоти емульгують жири молока
D. Жовчні кислоти титруються їдким натром
Е. Жовчні кислоти міняють дію індикатора
Завдання 2. Кал хворого жовчокам’яною хворобою містить нерозщеплений жир і має сірувато-білий
колір. Укажіть можливу причину цього явища.
А. Порушення надходження жовчі в кишечник
В. Порушення усмоктування жиророзчинних вітамінів
С. Зниження активності панкреатичної ліпази
D. Відсутність панкреатичної ліпази
Е. Порушення надходження в кишечник бікарбонатів
Завдання 3. У хворого, що страждає жовчокам’яною хворобою розвилася обтурація жовчної протоки,
у калі міститься багато нерозщепленого жиру. Чим можна пояснити порушення переварювання жиру
в цього хворого?
А. Відсутністю панкреатичних фосфоліпаз
В. Відсутністю емульгуючої дії солей жовчних кислот на гідрофобні жири
С. Відсутністю панкреатичної ліпази
D. Неможливістю утворення змішаних міцел у кишечнику
Е. Наявністю в міцелах жовчі великої кількості холестерину
Завдання 4. В експерименті показано, що утворення парних жовчних кислот підсилює їхню здатність
емульгувати жири. Назвіть кислоту, що має найбільш сильну емульгуючу дію.
А. Холева
В. Дезоксіхолева
С. Глікохолева
D. Хенодезоксіхолева
Е. Літохолева
Завдання 5. У хворого панкреатитом у калі виявлена велика кількість неперетравленого жиру. Чим
можна пояснити порушення процесу переварювання жиру в цього хворого?
А. Зменшенням надходження жовчі в кишечник
В. Збільшенням надходження панкреатичних фосфоліпаз у кишечник
С. Зменшенням надходження панкреатичної ліпази в кишечник
D. Неможливістю утворення змішаних міцел у кишечнику
Е. Порушенням усмоктування довголанцюгових жирних кислот у кишечнику.
Завдання 6. Харчові жири в ШКТ піддаються ферментативному гідролізу. У якому відділі ШКТ
відбувається розщеплення цих речовин у дорослих людей?
А. Ротової порожнини
В. Толстому кишечнику
С. Шлунку
D. Тонкому кишечнику
Е. Стравоході
Завдання 7. У хворого хронічним гепатитом виявлене значне зниження синтезу й секреції жовчі.
Переварювання й усмоктування яких речовин у кишечнику буде порушено в цього хворого?
А. Білків;
В. Жирів;
С. Вуглеводів;
D. Водорозчинних вітамінів;
Е. Нуклеопротеїнів
Правильність рішення перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань: 1 - А, 7 - В
Завдання 1. У результаті експерименту встановлено, що при інтенсивній фізичній роботі
активується мобілізація нейтральних жирів з депо. Який фермент катализирует цей процес?
А. Пепсин
В. Тригліцеридліпаза
С. Ліпопротеїнліпаза
D. Ендопептидаза
Е. Фосфоліпаза
Завдання 2. У пацюків у результаті тривалого голодування виявлена активація
внутрішньоклітинного ліполізу за участю тригліцеридліпази. Яким гормоном активується цей
фермент?
А. Інсуліном
В. Глюкагоном
С. Кальцитоніном
D. Окситоцином
Е. Холекальциферолом
Завдання 3. В експериментальної тварини, що не получали з їжею деякі вітаміни, виявлене
порушення розпаду ВЖК у печінці. При відсутності якого вітаміну в їжі може порушитися цей процес ?
А. Тіаміну
В. Рибофлавіну
С. Піридоксину
D. Фолиевої кислоти
Е. Кобаламіну
Завдання 4. Як енергетичний матеріал пальмітат використовується в багатьох тканинах. Скільки
молекул АТФ утвориться при повнім окислюванні цієї кислоти?
А. 2 молекули
В. 38 молекул
С. 130 молекул
D. 145 молекул
Е. 128 молекул
Завдання 5. в-окислювання - специфічний для жирних кислот шлях розпаду. У чому полягає його
сутність?
А. ВЖК декарбоксилюється
В. Вуглецевий ланцюг ВЖК зменшується на один вуглецевий атом
С. Молекула ВЖК окисляється до молекул ацетил-КоА
D. Молекула ВЖК окисляється до молекул пірувату
Е. ВЖК перетворюється в кетонові тіла
Завдання 6. В експериментальної тварини, що получали з їжею надлишок вуглеводів, виявлене
зниження активності ацилкарнітінтрансферази й швидкості в-окислювання ВЖК у печінці. Назвіть
інгібітор цього ферменту.
А. Ацетил КоА
В. Малат
С. Малонил- КоА
D. Оксалоацетат
Е. АДФ
Завдання 7. Використання інгібітору тканинного дихання антиміцину в експерименті в пацюків
приводить до порушення в-окислювання жирних кислот. Який метаболіт цього окислювання є
субстратом тканинного дихання?
А. β-оксіацил-КоА
В. β-кетоацил-КоА
С. Ацетоацетіл-КоА
D. Ацетіл-КоА
Е. Єноїл-КоА
Завдання 8. З організму людини щодня виводиться близько 1 грама холестерину. Яким образом
виводиться цей продукт?
А. За допомогою хіломікронів
В. У вигляді солей жовчних кислот
С. Із сечею у вільному виді
D. У вигляді стероїдних гормонів
Е. Розщеплюється до ацетіл-SКоА
Завдання 9. Хронічне запалення печінки й жовчного міхура в пацієнта, у раціоні якого
переважала їжа тваринного походження, привело до розвитку жовчнокам'яної хвороби. З якою метою
для лікування цієї хвороби лікар призначив хенодезоксіхолеву кислоту?
А. Для розчинення жовчних каменів
В. Для збільшення розчинності в жовчі білірубіна
С. Для прискорення мобілізації жиру
D. Для активації утворення ЛПДНЩ
Е. Для зниження синтезу ендогенного холестерину
Завдання 10. У пацієнта, що має інфаркт міокарда, рівень холестерину в плазмі крові склав 12,6
ммоль/л. Яке нормальний вміст цієї речовини в плазмі крові?
А. 1,9-3,7 ммоль/л
В. 6,4-8,3 ммоль/л
С. 3,9-6,5 ммоль/л
D. 0,5-1,5 ммоль/л
Е. 9,6-14,3 ммоль/л
Правильність рішень перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань: 1 – В, 10 - С
4. Обмін простих білків:
1. Роль білків у харчуванні людини. Поняття харчової цінності білків. Азотистий баланс
2. Переварювання білків у шлунково-кишковому тракті:
2.1. Роль шлункового соку на початковому етапі переварювання білків
2.2. Протеолитичні ферменти шлунково-кишкового тракту, їх активація, механізм дії
(ендопептидази, екзопептидази)
3. Порушення переварювання білків й усмоктування амінокислот. Квашиоркор
4. Гниття білків у товстому кишечнику. Утворення крезолу, фенолу, скатолу й індолу
5. Фонд амінокислот в організмі
6. Механізм прямого окисного дезамінування амінокислот
7. Непряме дезамінування амінокислот
8. Трансамінування, його роль в обміні амінокислот
9. Глюкозо - аланіновий цикл, його роль
10. Альфа-декарбоксилювання амінокислот. Утворення біогенних амінів й їх знешкодження. Роль
ГАМК, серотоніну, гистаміну, дофаміну в організмі
11. Шляхи обміну безазотистих залишків амінокислот (кето- і глюкогеннні амінокислоти)
12. Принцип методу й клінічне значення визначення активності амінотрансфераз (АсАТ, АлАТ) у
сироватці крові
13.Спеціалізовані шляхи обміну ацикліческих амінокислот:
а) обмін гліцину й серина;
б) обмін сірковмісних амінокислот і його спадкоємні порушення (гомоцистинурія)
14. Біологічна роль і синтез креатину
15. Біологічна роль глутатіону
16.Специализовані шляхи обміну циклічних амінокислот: фенілаланіну, тирозину і його спадкоємні
порушення (фенілкетонуруя, алкаптонуруя, альбінізм);
17. Хвороба кленового сиропу як порушення обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами.
18. Основні шляхи й джерела утворення аміаку в організмі, причини й прояви його токсичності
19. Найважливіші механізми знешкодження аміаку:
19.1. Відновне амінування а-кетоглутарату
19.2. Утворення амідів дикарбонових кислот
19.3. Утворення амонійних солей у нірках
19.4. Утворення сечовини в печінці
20. Роль аланіну в транспорті азоту амінокислот для синтезу сечовини
21. Орнітиновий цикл сечовиноутворення. Механізм і ферменти процесу, його регуляція, взаємозв'язок
з ЦТК і трансамінуванням
22. Особливості знешкодження аміаку в нервовій тканині
Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в наступних навчальних джерелах:
1. Губський Ю.Г. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль.: Укрмедкнига, 2000. - С. 234 - 263.
2. Лекції з біоорганіки та біохімії
Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по
досліджуваній темі Вам пропонується виконати цільові навчальні завдання. Правильність рішень
завдань можна перевірити, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Цільові навчальні завдання
Завдання 1. Пацієнтові в гастроентерологічному відділенні проведене дослідження секреторної
діяльності шлунка для уточнення діагнозу ахілії. Який патологічний компонент шлункового соку може
визначатися в цьому випадку?
А. Пепсин
В. Внутрішній фактор Кастла
С. Соляна кислота
D. Лактат
Е. Реннин
Завдання 2. В онкологічному диспансері в пацієнта була досліджена секреторна функція
шлунка. У шлунковому соку був виявлений компонент, наявність якого дозволило припустити
пухлинний процес шлунка. Виберіть цей компонент.
А. Соляна кислота
В. Пепсин
С. Молочна кислота
D. Реннин
Е. Внутрішній фактор Кастла
Завдання 3. Пацієнтові після дослідження секреторної діяльності шлунка був поставлений
діагноз: ахілія. Поясните цей термін.
А. Відсутність НС у шлунковому соку
В. Відсутність НС і пепсину в шлунковому соку
С. Гіперациднний стан
D. Гіпоацидний стан
Е. Підвищення вмісту пепсину
Завдання 4. Пацієнтові після обстеження поставлений діагноз: гіперацидний гастрит. Чому буде
відповідати загальна кислотність при даному діагнозі?
А.50 ммоль/л
В. 25 ммоль/л
С. 70 ммоль/л
D. 0
Е. 5 ммоль/л
Завдання 5. При узятті шлункового соку для посилення секреторної діяльності шлунка
використовується гистамін. Концентрація якого компонента шлункового соку буде змінюватися в
цьому випадку?
А. Ліпази
В. Лактату
С. Жовчних кислот
D. Трипсину
Е. Соляної кислоти
Правильність рішення перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань: 1 - D, 3 - В, 5 - Е
Цільові навчальні завдання
Завдання 1. У реакціях трансамінування беруть участь складні ферменти амінотрансферази. Який
вітамін входить до складу їхніх коферментів?
А. В2
В. В6
С. В12
D. РР
Е. В1
Завдання 2. В експерименті на тварин було виявлено, що в реакції трансамінування беруть участь
ферменти амінотрансферази. Назвіть кофермент, що входить до складу цих ферментів.
А. ФАД
В. НАД
С. Тіамінпурофосфат
D. Тетрагідрофолієвая кислота
Е. Піридоксальфосфат
Завдання 3. В інфекційному відділенні для постановки діагнозу використовують визначення
активності аланінтрансамінази. Який кофермент входить до складу цього ферменту?
А. ФМН
В. ФАД
С. Піридоксальфосфат
D. ТГФК
Е. НАД
Завдання 4. При надходженні пацієнта в інфекційне відділення йому був поставлений попередній
діагноз «вірусний гепатит» і призначений біохімічне обстеження. Зміна активності якого ферменту
підтвердить даний діагноз?
А. Карбамоїлфосфатсинтетази
В. Глутаматдегідрогенази
С.Ксантиноксидази
D.Аланінтрансамінази
Е. Аргінази
Завдання 5. У кардіологічному відділенні для підтвердження діагнозу «інфаркт міокарда»
використовується визначення активності одного з наведених нижче ферментів. Якого саме?
А. Карбамоїлфосфатсинтетази
В. Глутаматтрансамінази
С. Аспартаттрансамінази
D. Аланінтрансамінази
Е. Моноаміноксидази
Тест 6
Експериментальній тварині уведений гліцин, мічена по вуглеці, з метою з'ясування його
участі в метаболічних процесах. Назвіть амінокислоту, що може безпосередньо утворитися із гліцину.
А. Глутамат
В. Треонін
С. Триптофан
D. Цистеїн
Е. Метіонін
Тест 7
Експериментальній тварині уведений гліцин, мічена по вуглеці, з метою з'ясування його
участі в метаболічних процесах. Виберіть синтез, у якому особиста участь приймає гліцин.
А. Синтез кетонових тіл
В. Синтез холестерину
С. Синтез креатину
D. Синтез меланіну
Е. Синтез жовчних кислот
Тест 8
В експериментах по вивченню обміну амінокислот піддослідній тварині був уведений
радіоізотоп вуглецю в складі амінокислоти тирозину.
Виберіть сполуку, що може синтезуватися з тирозину.
А. Гем
В. Метіонін
С. Креатин
D. Норадреналін
Е. Глутатіон
Тест 9
Експериментальною твариною була уведена радіоізотопна мітка по вуглеці фенілаланіна з метою
вивчення участі цієї амінокислоти в метаболічних процесах. Виберіть сполуку, що може синтезуватися
з фенілаланіну.
А. Гем
В. Пантотенова кислота
С. Креатин
D. Адреналін
Е. Нікотинамід
Тест 10
З метою вивчення участі цистеїну в біохімічних процесах піддослідним пацюкам була уведена
ця амінокислота з радіоізотопною міткою по вуглецю. Через якийсь час мітка була виявлена в ряді
метаболітів. Виберіть сполуку, що може синтезуватися із цистеїну.
А. Таурин
В. Рибофлавін
С. Креатин
D. Нікотинамід
Е. Гем
Тест 11
В експериментальної тварини, що перебуває на безбілковому раціоні, розвилася жирова
інфільтрація печінки внаслідок дефіциту метилюючих агентів. Назвіть амінокислоту, що є донором
метильних радикалів.
А. Цистеїн
В. Метіонін
С. Триптофан
D. Глутамінова кислота
Е. Тирозин
Правильність рішень перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань:
1 - В, 2 - Е; 6 - В; 9 - D; 10 - А.
Цільові навчальні завдання
Завдання 1. У клініку надійшов пацієнт із повторюваною блювотою, судорогами, припадками й
втратою свідомості, викликаними отруєнням аміаком. Що лежить в основі його токсичного впливу на
нервову систему?
A. Інгібування пентозофосфатного шляхи
B. Гальмування анаеробного окислювання глюкози
C. Інгібування ЦТК
D. Гноблення гліколізу
E. Гальмування окислювання вільних жирних кислот
Завдання 2. У пацієнта, кінцівки якого тривалий час були здавлені, після видалення ваги
розвилися ознаки печіночної коми, у крові виявлена гіперамоніємія. Який процес привів до зростання
вмісту аміаку в крові пацієнта?
A. Відновне амінування а-кетокислот
B. Синтез сечовини
C. Дезамінування амінокислот
D. Декарбоксилювання амінокислот
Е. Розпад білірубіну
Завдання 3. Аміак - надзвичайно токсична речовина, особливо небезпечне для мозку. Яким
чином він переноситься з периферичних тканин у ті органи, які його знешкоджують або виводять із
організму, але при цьому мозок не піддається небезпеці?
A. У вільному виді
B. У вигляді амонійних солей
C. У вигляді сечовини
D. У вигляді креатину
E. У вигляді глутаміна
Завдання 4. У крові спортсмена після інтенсивного навантаження виявлене зростання вмісту
аланіну й сечовини. У результаті активації якого метаболічного шляху відбулися ці зрушення ?
A. Циклу трикарбонових кислот
B. Глюкозо-аланінового циклу
C. Циклу Кору
D. Пентозофосфатного циклу
E. Синтезу глутаміну
Завдання 5. Через 36 годин після народження в дитини почалася блювота, «подих, що
схлипує,», розвилося помутніння свідомості, і зникла реакція на зовнішні подразники. Біохімічний
скринінг виявив дуже високі концентрації аміаку й амінокислот у плазмі крові, а також зниження
концентрації сечовини. Припущено діагноз - спадкоємне порушення циклу сечовиноутворення. Який
фермент може бути дефектним в дитини?
A. Фосфорибозилпірофосфатамідотрансфераза
B. Аланінамінотрансфераза
C. Аденозиндезаміназа
D. Моноамінооксидаза
E. Карбамоїлфосфатсинтетаза
Завдання 6. У класичних роботах Г. Кребса за допомогою методу мічених атів установлено, що
ЦТК й орнітиновий цикл сечовиноутворення є тісно пов’язаними метаболічними процесами. Назвіть
загальний метаболіт обох циклів.
А. Оксалоацетат
В. Цитрулін
С. Фумарова кислота
D. Цитрат
Е. Орнітин
Правильність рішень завдань перевірте, порівнявши їх з еталонами відповідей.
Еталони відповідей до рішення цільових навчальних завдань:
1 - С, 3 - Е, 5 - Е.
Виконаєте наступні самостійні завдання:
Завдання № 1
Складіть схему зв'язку орнітинового циклу й циклу трикарбонових кислот.
Завдання № 2
Складіть схему глюкозо-аланінового циклу. У чому полягає роль аланіну в обміні аміаку?
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
МОДУЛЯ №1 «ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ. МЕТАБОЛІЗМ
ВУГЛЕВОДІВ, ЛІПІДІВ, БІЛКІВ І ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ»
1. Ферменти. Хімічна структура ферментів:
а) доказу білкової природи ферментів;
б) прості й складні ферменти, кофактори й коферменти, приклади;
в) проферменти, приклади, біологічне значення;
г) ізоферменти, характеристика, приклади, застосування в медицині;
д) мультиферментні комплекси, приклади.
2. Класифікація ферментів:
а) принцип класифікації;
б) коротка характеристика основних класів ферментів, приклади.
3. Властивості ферментів як біологічних каталізаторів:
а) відмінності ферментів від неорганічних каталізаторів;
б) термолабільність, приклади, застосування в медицині;
в) вплив рН середовища на активність ферментів;
г) специфічність, види специфічності, приклади.
4. Механізм дії ферментів:
а) поняття про енергії активації ферментативних і некаталітичних реакцій;
б) подання про активний центр ферментів;
в) основні положення сучасної теорії ферментативного каталізу;
г) кінетика ферментативних реакцій.
5. Регуляція активності ферментів:
а) поняття про алостеричний центр, його регуляторної ролі;
б) активатори ферментів;
в) види активації ферментів;
г) інгібітори ферментів;
д) типи інгібування ферментів (оборотне й необоротне, конкурентне й неконкурентне);
е) регуляція активності ферментів за принципом прямої й зворотнього зв'язку;
ж) застосування активаторів й інгібіторів ферментів у медицині.
6. Біохімія вітамінів:
а) класифікація й номенклатура вітамінів;
б) причини й прояви гіпо-, гіпер- і авітамінозом;
в) провітаміни, антивітаміни: характеристика, приклади;
г) структура, біологічна роль, коферментна форма водорозчинних вітамінів групи В, С, Р,
пантотенової кислоти, фолиевої кислоти, біотину.
7. Клінічні аспекти ферментології й вітамінології:
а) ензимодіагностика;
б) ензимотерапія;
в) ензимопатологія.
8. Загальні й специфічні шляхи катаболізму, взаємозв'язок анаболізму й катаболізму.
9. Сучасні подання про механізм біологічного окислювання:
а) екзергонічні й ендергонічні реакції;
б) енергетичне сполучення в біологічних системах.
10. Типи реакцій біологічного окислювання.
11. Активні форми кисню:
а) механізми утворення в організмі, причини токсичності;
б) фізіологічна роль.
12. Макроергічні сполуки:
а) типи високоенергетичних зв'язків;
б) АТФ як основна форма збереження хімічної енергії в клітині;
в) типи реакцій фосфорилювання.
13. Ланцюг переносу електронів мітохондрій:
а) структура й функції компонентів дихального ланцюга;
б) схема й локалізація в клітині ланцюга тканинного дихання;
в) сполучення тканинного дихання й окисного фосфорилювання.
14. Механізм окисного фосфорилювання:
а) хеміоосмотична теорія Мітчела;
б) коефіцієнт фосфорилювання, енергетична цінність субстратів;
в) регуляція окисного фосфорилювання, дихальний контроль.
15. Інгібітори дихального ланцюга, механізм їхньої дії, вплив на організм.
16. Поняття про роз’єднувачі, приклади різних механізмів роз'єднання. Вільне нефосфорилююче
окислювання, його біологічна роль.
17. Окисне декарбоксилювання пірувату як перша загальна ланка катаболізму білків, жирів і
вуглеводів.
18. Цикл трикарбонових кислот як центральний метаболічний шлях:
а) локалізація, хімізм реакцій;
б) дегідрогеназні реакції ЦТК як джерело водню для системи тканинного
дихання;
в) декарбоксилювання в циклі Кребса як механізм утворення в клітинах СО2
як кінцевого продукту катаболізму вуглеводнів;
г) біологічна роль ЦТК;
д) регуляція циклу Кребса.
19. Структура й функції моно-, оліго-, гетеро-, гомо- і полісахаридов.
20. Механізми переварювання й усмоктування вуглеводів.
21. Взаємоперетворення моносахаридів.
22. Загальні схеми шляхів використання глюкози й пірувату в організмі.
23. Механізм, регуляція синтезу й мобілізації глікогену. Глікогена функція печінки.
24. Основні етапи, біологічна роль аеробного й анаеробного гліколізу. Підрахунок енергії
окислювання глюкози в цих умовах.
25. Зв'язок тканинного дихання й окисного фосфорилювання з аеробним окислюванням
вуглеводів.
26. Біосинтез глюкози (глюконеогенез). Регуляція гліколізу й глюконеогенезу.
27. Сутність і регуляторна функція в окислюванні вуглеводів ефектів Пастера й Кребтрі.
28. Біологічна роль пентозофосфатного шляху окислювання глюкози, його загальна
характеристика.
29. Реакції окисної стадії пентозофосфатного шляху окислювання глюкози. Його зв'язок із
гліколізом.
30. Порушення вуглеводного обміну:
а) галактоземія, фруктозуруя, спадкоємна нестерпність фруктози;
б) глікогенози й аглікогенози;
в) порушення толерантності до молока;
г) синдром смерті дитин у колисці
31. Класифікація, структура, властивості й біологічна роль ліпідів.
32. Структура й функції клітинних мембран. Характеристика ліпідів і білків клітинних мембран.
Транспорт речовин через клітинні мембрани.
33. Механізм переварювання й усмоктування ліпідів. Жовчні кислоти, їх структура й роль.
34. Механізм біосинтезу жирних кислот, тригліцеридув і фосфатидів.
35. Механізм мобілізації жиру з жирових депо. Бета-окислювання жирних кислот. Підрахунок
енергії бета-окислювання жирних кислот. Окислювання гліцерину.
36. Синтез холестерину, його регуляція й транспорт. Гіперхолестеринемія.
37. Синтез і використання кетонових тел. Кетонемія. Кетонурия.
38. Ліпопротеїни сироватки крові, їхній склад, структура, утворення й біологічна роль.
39. Порушення ліпідного обміну:
а) порушення переварювання й усмоктування ліпідів;
б) ожиріння;
в) жирове переродження печінки;
г) атеросклероз;
д) жовчнокам'яна хвороба.
40. Види азотистого балансу. Повноцінність білкового харчування. Біологічна цінність
білків. Синдром квашиоркору. Незамінні амінокислоти.
41. Переварювання білків. Види кислотності шлункового соку. Ахлоргідрія,
гіпохлоргідрія, гіперхлоргідрія, ахілія. Гниття білків у кишечнику.
42. Транспорт амінокислот. Шляхи використання амінокислот в організмі.
43. Пряме й непряме дезамінування амінокислот.
44. Трансамінування, його значення для обміну амінокислот. Глюкозо-аланіновий цикл.
45. Декарбоксилювання амінокислот. Утворення й роль ГАМК, гистаміну, серотонину,
дофаміну.
46. Шляхи обміну безазотистих залишків амінокислот. Глюкогені й кетогені амінокислоти.
47. Джерела утворення аміаку. Причини токсичності аміаку. Поняття гіперамоніємії.
48. Шляхи знешкодження аміаку. Їх особливості в нірках, печінці, нервовій тканині.
49. Орнітиновий цикл: біологічна роль, рівняння реакцій, зв'язок із циклом трикарбонових
кислот. Порушення орнітинового циклу.
50. Обмін окремих амінокислот (гліцину, серину, сірковмісних амінокислот, фенілаланіну,
тирозину).
51. Біологічна роль креатину.
52. Ензимопатії амінокислотного обміну: гомоцистинурія, фенілкетонурія, алкаптонурія,
альбінізм, хвороба кленового сиропу. Метаболічні блоки.

 
для студентів стоматологічного факультету
 
1 курс 1,2 гр.
Тема 1 - Амінокислоти. Пептиди. Білки: будова, властивості (лекція)
Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С.283-313
Тема 2 -Ізомерія біоорганічних сполук.

Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з біоорганічної хіміїдля студентів 1 курсу медичного факультету – с. 4 -12 (вирішення навчальних завдань)

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С. 16 - 71.

Тема 3 - Будова та хімічні властивості альдегідів, кетонів.

Губський Ю.І. Біоорганічна хімія: Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С. 114-125

Методичні вказівки для самостійної та аудиторної роботи з біоорганічної хімії для студентів 1 курсу медичного факультету – с. 13-15 (вирішення навчальних завдань)

 
2 курс 
Тема 1. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів на клітинці-мішені. Гормони гіпофіза й гіпоталамуса.

Основні теоретичні питання

1.Класифікація гормонів.

2.Рівні регуляції обміну речовин.

3.Хімічна природа гіпоталамуса й гіпофіза.

4.Механізм дії гормонів(цитозольний і мембранно-внутрішньоклітинний)

  1. Вплив на обмін речовин гормонів гіпоталамуса й гіпофіза.
  2. Порушення обміну речовин і клінічні симптоми гипо- і гіперфункції гормонів гіпофіза.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 330 - 352.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 545-567.

Цільові навчальні завдання

Завдання 1.Гипофизэктомированним пацюкам внутрівенно ввели мічені по азоті амінокислоти й гормон гіпофіза. Через 30 мінут відзначили підвищене включення амінокислот у м'язові білки. Який гормон гіпофіза уведений пацюкам?

            А. СТГ

            В. ТТГ

            С. Ліпотропін

            Д. АКТГ

            Е. Лютропін

Завдання 2.У живильне середовище у якому знаходилися хрящові фрагменти, увели гормон росту, але він не прискорив включення міченого сульфату в хрящі. Додавання  сироватки крові пацюків у живильне пришвидши середовище захоплення сульфату хрящами. Який  компонент сироватки вплинув на процес?

           А. Соматомедин

            В. ц-амф

            С. ц-гмф

            Д. Іони Са

            Е. АТФ

Завдання 3. При обстеженні представників африканського плем'я пігмеїв виявили спадкоємний дефект білка-посередника в дії гормону росту. Назвіть цей білок?

            А. З-Реактивний білок

            В. Соматостатин

            С. Соматомедин

            Д. Фибронектин

            Е. Ренін

Тема 2.Дослідження дії гормонів підшлункової й шлунково-кишкового тракту. Механізм порушення обміну речовин при цукровому діабеті. Гормональна регуляція рівня глюкози. Побудову цукрових кривих.

Основні теоретичні питання

  1. Інсулін: будову, структура й секреція, вплив на обмін вуглеводів, ліпідіві білків. Ріст стимулюючий ефект інсуліну.
  1. Глюкагон: структура й вплив на обмін речовин.
  2. Цукровий діабет: інсулінозалежна таінсулінонезалежнаформи, клініко-біохімічна характеристика. Діагностичні критерії цукрового діабету. Глюкозо-Толерантний тест.
  3. Гормони шлунково-кишкового тракту: гастрин, холецистокинин, секретин.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 353-359.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 578-597.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Студенти, вивчаючи дію інсуліну, визначали зміст деяких компонентів у крові піддослідного кролика  до й після введення гормону. Яка зміна відбулася в крові тварини після введення інсуліну?

            А. Гіперкетонемія

            В. Гіперглікемія

            С. Кількість глюкози не змінилося

  1. Гіпоглікемія

            Е. Гіперазотемія

Завдання 2. Пацієнт при лікуванні голодуванням втратив 10 кг ваги. Активація якого гормону привела до збільшення швидкості катаболізму жирів при голодуванні?

            А. Інсуліну

В. Соматостатина

            С. Глюкогона

  1. Альдостерону

            Е. Окситоцина

Завдання 3. Хворий пред'являє скарги на збільшення добового діурезу, втрату ваги, посилену спрагу, підвищений апетит. Який біохімічний показник крові буде характерним для передбачуваного захворювання у хворого?

            А. Гіперглікемія

            В. Гіполіпідемія

            С. Гіпернатріемія

  1. Гіпохолестеринемія

            Е. Гіперальбумінемія

 

Завдання 4. Швидка допомога доставила хвору, що втратила свідомість на вулиці. При біохімічному аналізі крові виявили зміст глюкози 2,2 ммоль/л, збільшення концентрації С-пептиду. Що привело до втрати свідомості пацієнтки?

            А. Цукровий діабет

Б. Акромегалія                    

          С. Інсулома

  1. Тиреотоксикоз

Е. Хвороба Іценко-Кушинга

 

Завдання 5.У клініку надійшов хворий у стані гіперглікемічної коми. Введення інсуліну не нормалізувало зміст глюкози крові. Яку причину гіперглікемії можна припустити у хворого?

            А. Аномалія клітинних рецепторів

            В. Гіперфункція гормонів кори наднирників

            С. Справжня гіпоінсулінемія

  1. Пухлина базофильних клітин гіпофіза

            Е. Пухлина мозкового шару наднирників

Завдання 6. При профогляді в чоловіка 40 років запідозрена схована форма діабету. На проведення якого біохімічного аналізу лікар повинен направити пацієнта?

            А. На визначення змісту в крові альбумінів

            В. На визначення змісту білка в сечі

            С. На визначення  змісту білірубіна в крові

  1. На визначення змісту в крові холестерину

            Е. На визначення змісту толерантності до глюкози

Завдання 7. При обстеженні хворого на толерантність до глюкози визначений натще рівень глюкози в крові натще склав - 7,0 ммоль/л, через 2 години після цукрового навантаження - 10 ммоль/л.

А. Назвіть нормальний зміст глюкози в крові натще.

            1.1, 5-2,0  ммоль/л

            2.3, 5-5.5 ммоль/л

            3.5. 5-7,0 ммоль/л

            4.7, 0-10 ммоль/л

В. Для якого порушення вуглеводного обміну характерні ці показники?

  1. Для цукрового діабету
  2. Для схованої форми цукрового діабету
  3. Для гіперінсулінізму
  4. Для хвороби Адисона
  5. Для мікседеми

Завдання 8. У чоловіка, у якого був сильний стрес у результаті транспортної пригоди, підвищився рівень глюкози в крові.

А. Зміна продукції  якого гормону можна припустити в цьому випадку?

  1. Кортизола
  2. Кортикостерона
  3. Адреналіну
  4. Норадреналіну
  5. Соматотропіну

В. Яким чином цей гормон реалізує свою гіперглікемічну дію?

  1. Шляхом активації глікогенолізу
  2. Стимуляцією глюконеогенезу
  3. Активацією усмоктування глюкози
  4. Підвищує активність глікогенфосфорілази

Тема 3. Гормони наднирників

Основні теоретичні питання

  1. Катехоламіни: адреналін, норадреналін. Їхня будова, біосинтез, фізіологічні ефекти.
  2. Стероїдні гормони кори наднирників (кортизол, кортикостерон, альдостерон): класифікація, схема синтезу з холестерину.
  3. Глюкокортикоїди, їхня роль в обміні речовин, протизапальні властивості. Хвороба й синдром Іценко-Кушинга.
  4. Мінералокортикоїди, їхня біологічна роль. Ренин-ангіотензинова система.
  5. Альдостеронізм. Хвороба Адисона (бронзова хвороба).

Обов'язкова література.

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 368 – 373.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 572-578.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. У хворого виявлена феохромоцитома - пухлина мозкового шару наднирників.

А. Гіперпродукція яких гормонів буде спостерігатися в цього хворого?

  1. Кортизолу
  2. Кортикостерону
  3. Адреналіну
  4. Норадреналіну
  5. Соматотропіну

В. За допомогою якого внутрішньоклітинного посередника реалізується дія цього гормону на ферментний апарат клітини?

  1. Іонів магнію
  2. Іонів натрію
  3. АТФ
  4. цамф
  5. АДФ

Завдання 2. Адрено-генітальний синдром (уроджена дисфункция коринаднирників) проявляється передчасним половим дозріванням хлопчиків і розвитком чоловічих вторинних полових ознак у дівчинок. При зазначеній спадкоємній патології визначається дефект 21-гидроксилази.

А. Визначите, як зміниться співвідношення гормонів: кортизола, альдостерону, андрогенів при зазначеному дефекті ферменту.

  1. Підвищиться концентрація кортизола
  2. Понизиться концентрація кортизола
  3. Підвищиться концентрація альдостерону
  4. Понизиться концентрація альдостерону
  5. Підвищиться концентрація андрогенів
  6. Понизиться концентрація андрогенів

В. Назвіть попередники зазначених гормонів

  1. Прогестерон
  2. Прегненалон
  3. Естриол
  4. Холестерин
  5. Естрадіол

Тема 4. Гормональна регуляція фосфорно-кальцієвого обміну. Ейкозаноїди.

Основні теоретичні питання

  1. Роль кальцію в організмі.
  2. Паратгормон: будову, гіперкальциемічна дія.
  3. Кальцитриіол: бісинтез, вплив на обмін кальцию і фосфору.
  4. Кальцитонін: його будову, вплив на обмін кальцию і фосфору.
  5. Ейкозаноїди: загальна характеристика, класифікація, бісинтез. Біологічні й лікарські препарати . Інгібітори синтезу ейкозаноїдів.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 376 – 386.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 604-609.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Після операції на щитовидній залозі у хворого з'явилися тонічні судороги. Що може викликати судорожний синдром у цього пацієнта?

            А. Гипокальциемия

            В. Гиперкальциемия

            С. Гиперкалиемия

  1. Гипонатриемия

            Е. Гипогликемия

Завдання 2.До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на періодичні хворобливі судороги, які стали спостерігатися після лікування радіоактивним йодом токсичного зоба. На підставі анамнезу запідозрена недостатність околощитовидних залоз. Які лабораторні дані можуть це підтвердити?

            А. Визначення йоду в крові

            В. Визначення в крові натрію й калію

            С. Визначення в крові залишкового азоту

  1. Визначення в крові фосфору й кальцію

            Е. Визначення в крові білірубіна.

  • Тема 5. Гормони щитоподібної, паращитоподібної залоз. Статеві гормони.

Основні теоретичні питання

  1. Гормони щитовидної залози. Структура й біосинтез йодовміснихтиреоїдних гормонів. Біологічні ефекти Т3 і Т4. Патологія щитовидної залози: гіпер- і гіпотиреоз.
  1. Стероїдні гормони полових залоз. Механізм дії. Регуляція синтезу й секреції.
  2. Жіночі полові гормони: естрогени – естрадіол, естрон (С18 – стероїди), прогестерон (С21 - стероїди), фізіологічні й біохімічні ефекти.
  3. Чоловічі полові гормони (андрогени) – тестостерон, дігідротестостерон (С19 –  стероїди), фізіологічні й біохімічні ефекти.
  4. Клінічне використання аналогів і антогоністів гормонів полових залоз.
  5.  Гормональна регуляція взаємозв'язку процесів депонування й мобілізації джерел енергії в різний термін після прийому їжі й при голодуванні.

Обов'язкова література

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія.- Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.- С. 360-363, 373-376.

  1. Северин Е.С. Биохимия. Москва, 2004.– С. 568-572, 609-615.

Цільові навчальні завдання.

Завдання 1. Пацієнт при лікуванні голодуванням втратив 10 кг ваги. Активація,  якого гормону привела до збільшення швидкості катаболізму жирів при голодуванні?

           А. Інсулін

            В. Соматостатин

            С. Глюкагон

            Д. Альдостерон

            Е. Окситоцин

Завдання 2. У хворої з важкою поразкою печінки порушився менструальний цикл. Що послужило причиною супутнього ускладнення?

            А. Первинна  гіпофукция полових залоз

             В. Збільшення в крові циркуляції жіночих полових гормонів

            С. Порушення секреції гонадотропінів гіпофіза

            Д. Підвищення швидкості інактивації естрогенів

            Е. Аномалія цитозольних рецепторів

Завдання 3. У жінки похилого віку за короткий час трапилося 4 переломи нижніх і верхніх  кінцівок у результаті несильних забитих місць. Зміст глюкози, натрію, кальцію в  крові нормальне. Яка причина сприяла різкому зниженню міцності кістки?

   А. Гіперфункція глюкокортикоїдів

            В. Гіперфункція паращитовидних залоз

            С. Гіпофункція кальцитонина

           Д. Гіпофункція полових залоз

            Е. Гіперфункція соматотропіна

Завдання 4. У парубка після 3-х годин роботи на тренажері рівень глюкози в крові   залишився в межах норми.. Який гормон підтримував постійної глікемію?

            А. Інсулін

            В. Соматостатин

            С. Глюкагон

            Д. Окситоцин

            Е. Прогестерон

Завдання 5. Пацюкові у віці 14 днів увели метилтиоурацил, у результаті чого в неї порушилися пропорції тіла, сповільнився ріст, змінився стан покривних тканин. Яке порушення викликало цю речовину?

            А. Гіпотиреоїдизм

            В. Гіпоінсулінизм

            С. Нанізм

  1. Гіперадреналемія

            Е.  Гіпофункцію полових залоз

Завдання6.В ендокринологічне відділення надійшла хвора зі скаргами на втрату ваги, підвищену дратівливість, серцебиття, постійну підвищену температуру.  Рівень глюкози 6,8 ммоль/л.  Який аналіз необхідно зробити для постановки діагнозу?

            А. Визначення кількості тироксину в крові

            В. Визначення кількості 17 -кетокортикостероїдів у сечі

            С. Визначення кількості зв'язаного інсуліну в крові

  1. Визначення титру антитіл до інсуліну

            Е. Визначення концентрації кетонових тіл у крові

2 мс курс (см. завдання для 2мс медичного факультету)