У результаті вивчення навчальної дисципліни «Медична хімія» студент повинен

 

знати:

- основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму;

- класифікацію хімічних властивостей та перетворень біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму;

- загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини.

 

вміти:

- визначати хімічні елементи та класи неорганічних сполук методами кількісного та якісного аналізу;

- розв’язувати розрахункові та ситуаційні задачі, пов’язані із фізико-хімічними процесами, які відбуваються в організмі;

- експериментально визначати рівень рН буферних розчинів та біологічних рідин.

 

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Біоорганічна та біологічна хімія» студент повинен

 

знати:

1. Класифікацію органічних сполук за будовою вуглецевого скелета та за природою функціональних груп.

2. Основні функціональні групи, кислотний і основний центри, супряджені та ароматичні фрагменти в молекулах з метою визначення хімічної поведінки органічних сполук.

3. Структуру ферментів.

4. Класифікацію ферментів: принцип класифікації, коротка характеристика основних класів ферментів, приклади.

5. Властивості ферментів. Механізм дії ферментів. Регуляція активності

ферментів.

6. Біохімію вітамінів.

7. Клінічні аспекти ферментології і вітамінології.

8. Загальні і специфічні шляхи катаболізму, взаємозв'язок анаболізму і катаболізму.

9. Сучасні уяви про механізм біологічного окислювання.

10. Типи реакцій біологічного окиснення.

11. Активні форми кисню.

12. Макроергічні сполуки.

13. Ланцюг транспорту електронів мітохондрій.

14. Механізм окисного фосфорилювання.

15. Інгібітори дихального ланцюга, механізм їхньої дії, вплив на організм.

16. Поняття про роз'єднувачі тканинного дихання та окисного фосфорилювання.

17.Окисне декарбоксилювання пирувату як перша загальна стадія катаболізму білків, ліпідів і вуглеводів

18. Цикл трикарбонових кислот як центральний метаболічний шлях

19. Структура та функції моно-, оліго-, гетеро-, гомо- та полісахаридів

20. Механізми травлення та всмоктування вуглеводів

21. Метаболізм фруктози та галактози

22. Загальні схеми шляхів використання глюкози та пірувату в організмі

23. Механізм, регуляція синтезу та розщеплення глікогену. Роль печінки у метаболізмі глікогену

24. Анаеробне та аеробне окиснення глюкози. Підрахунок енергії окиснення глюкози за цих умов

25. Зв’язок тканинного дихання та окисного фосфорилювання з аеробним окисненням вуглеводів

26. Біосинтез глюкози (глюконеогенез). Регуляція гліколізу та глюконеогенезу

27. Регуляторна функція ефектів Пастера та Кребтрі в окисненні вуглеводів

28. Пентозофосфатний шлях метаболізму глюкози: біологічна роль, загальна характеристика

29. Реакції окислювальної стадії пентозофосфатного шляху метаболізму глюкози та його зв’язок з гліколізом

30. Порушення метаболізму вуглеводів

31. Класифікація, структура, властивості та біологічна роль ліпідів

32. Структура та функції клітинних мембран. Характеристика ліпідів та білків клітинних мембран. Транспорт речовин крізь клітинні мембрани

33. Механізм травлення та всмоктування ліпідів. Жовчні кислоти: структура та функції

34. Механізми біосинтезу жирних кислот, триацилгліцеролів та фосфогліцеринів

35. Бета-окиснення жирних кислот. Підрахунок енергії бета-окиснення жирних кислот. Окиснення гліцерину

36. Синтез холестерину та його регуляція. Транспорт холестерину. Гіперхолестеринемія

37. Синтез та використання кетонових тіл. Кетонемія. Кетонурія

38. Ліпопротеїни сироватки крові:  склад, структура, утворення та біологічна роль

39. Порушення обміну ліпідів

40. Азотистий баланс. Повноцінність білкового харчування. Біологічна цінність білків. Синдром квашиоркору. Замінні та незамінні амінокислоти

41. Травлення білків. Види кислотності шлункового соку. Ахлоргідрія, гіпохлоргідрія, гіперхлоргідрія, ахілія. Гниття білків у кишечнику

42. Транспорт амінокислот. Шляхи використання амінокислот в організмі

43. Пряме та непряме дезамінування амінокислот

44. Трансамінування, його значення в обміні амінокислот. Глюкозо-аланіновий цикл

45. Декарбоксилювання амінокислот. Утворення та роль ГАМК, гістаміну, серотоніну, дофаміну

46. Шляхи метаболізму безазотистого скелету амінокислот. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти

47. Шляхи утворення аміаку в організмі людини. Причини токсичності аміаку. Поняття гіперамонійемії

48. Шляхи знешкодження аміаку та їхні  особливості в нирках, печінці та нервовій тканині

49. Орнітиновий цикл: біологічна роль, реакції, зв’язок з циклом  трикарбонових кислот

50. Обмін окремих амінокислот (гліцину, серину, фенілаланіну, тирозину, сірковмісних амінокислот)

51. Біосинтез і біологічна роль креатину

52. Ензимопатії амінокислотного обміну: цистінурія, гомоцистінурія, фенілкетонурія, алкаптонурія, альбінізм, хвороба кленового сиропу.

53. Синтез пуринових нуклеотидів

54. Катаболізм пуринових нуклеотидів та його можливі порушення

55. Перетворення рибонуклеотидів на дезоксирибонуклеотиди

56. Утворення тимідилових нуклеотидів. Інгібітори синтезу дТМФ як протипухлинні засоби

57. Метаболізм пиримідинових нуклеотидів та його можливі порушення

58. Структура та біологічна роль ДНК

59. Структура та біологічна роль різних типів РНК

60. Генетичний код і його властивості

61. Біосинтез ДНК (реплікація)

62. Молекулярні механізми мутацій. Репарація ДНК

63. Транскрипція РНК

64. Основні етапи біосинтезу білків у рибосомах: ініціація, елонгація, термі нація

65. Структура та роль транспортних РНК у біосинтезі білків. Активація амінокислот і їхнє приєднання до тРНК

66. Посттрансляційні модифікації білків

67. Загальна теорія регуляції синтезу білка (Ф.Жакоб, Ж. Моно)

68. Антибіотики як інгібітори синтезу білка. Механізм дії дифтерійного токсину на біосинтез білка

69. Фізіологічні та біохімічні функції крові

70. Біохімічний склад крові. Білки крові: загальна характеристика, роль, окремі представники

71. Біохімічний склад крові. Небілкові складові плазми крові. Залишковий азот плазми крові. Поняття азотемії та причини її виникнення

72. Біохімічний склад крові. Ферменти сироватки крові. Їхнє походження та значення для діагностики

73. Кислотно-лужний стан буферні системи крові. Порушення кислотно-лужної рівноваги

74. Біохімія загортальної системи крові: компоненти, механізми активації та функціонування каскадної системи згортання крові. Роль вітаміну К у процесі згортання крові. Спадкові порушення процесу згортання крові

75. Антізагортальна система крові. Антікоагулянти природного та синтетичного походження

76. Фібринолітична система крові

77. Гемоглобін: структура, біологічна роль. Молекулярні форми гемоглобінів

78. Патологічні форми гемоглобінів. Гемоглобінози

79. Синтез гемоглобіну. Роль і механізм процесу. Спадкові порушення обміну порфіринів

80. Катаболізм гемоглобіну та обмін жовчних пігментів

81. Патобіохімія жовтяниць

82. Роль печінки в обміні ліпідів. Ліпопротеїни, їхня біологічна роль

83. Роль печінки в обміні вуглеводів

84. Важливіші механізми детоксикації сполук у печінці: мікросомальне окиснення, реакції кон’югації

85. Роль печінки у метаболізмі фармацевтичних препаратів

86. Хімічний канцерогенез

87. Метаболічні функції нирок. Участь нирок у регуляції кислотно-лужної рівноваги

88. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості сечі в нормі. Характеристика діурезу та причини його можливих порушень

89. Хімічний склад нервової тканини. Особливості хімічного складу білків сірої та білої речовин головного мозку

90. Особливості метаболізму нервової тканини

91. Нейромедіатори: структура, роль, дезактивація

92. Біохімічна характеристика компонентів сполучної тканини: колагену, еластину, протеогліканів, фібронектину. Структурна організація та головні функції матриксу сполучної тканини

93. Посттрансляційні модифікації колагену та утворення фібрилярних структур. Роль вітаміну С у синтезі колагену

94. Роль сполучної тканини у загоєнні ран. Колагеназа. Екскреція оксипроліну як показника швидкості розпаду колагену. Зміни сполучної тканини при старінні, колагенозах, мукополісахаридозах

95. Ієрархія регуляторних систем. Роль гормонів у системі регуляції метаболізму та функцій організму

96. Механізми обратного зв’язку в регуляції утворення та дії гормонів

97. Класифікація гормонів згідно з хімічною структурою

98. Механізми трансдукції гормональних сигналів до клітин-мішеней

99. Гормони гіпоталамуса: структура та механізм дії. Біологічна роль ліберинів і статинів

100. Гормони передньої, середньої та задньої часток гіпофізу

101. Гормони щитоподібної залози

102. Гормони підшлункової залози: інсулін і глюкагон

103. Гормони надниркових залоз

104. Статеві гормони

105. Регуляція водно-сольового обміну. Структура та механізм дії вазопресину та альдостерону. Ренін-ангіотензинова система. Порушення водно-сольового обміну

106. Регуляція обміну кальція та фосфатів. Роль паратгормону, кальцитоніну та кальцитріолу в регуляції обміну кальція та фосфатів. Порушення метаболізму кальція та фосфатів

107. Тканинні гормони. Синтез ейкозаноїдів та їхній вплив на метаболізм.

108. Біохімічні методи діагностики ендокринних порушень. Використання гормонів і їхніх синтетичних аналогів при лікуванні ендокринних захворювань

109. Жиророзчинні вітаміни A, D, E, K, F: функції в організмі , ознаки гіпо- та авітамінозів

 

вміти:

1.                 Складати формули за назвами і називати виходячи із структурної формули типові представники біологічно важливих речовин і лікарських засобів.

2.                 Прогнозувати напрямок та результат хімічних перетворень органічних сполук.

3.                 Працювати з навчальною та довідковою літературою, вести пошук і робити узагальнюючі висновки.

4.                 Безпечно поводитись із хімічним посудом.

5.                 Аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення

6.                 Працювати з біологічними рідинами в біохімічних дослідженнях

7.                 Писати формули, визначати клас ферментів, відтворювати послідовності етапів шляхів катаболізму та анаболізму

8.                 Пояснювати гормональну регуляцію обміну речовин та патології пов’язані с порушенням обміну речовин

Безпечно працювати в хімічній лабораторії з летучими органічними сполуками, спиртовими пальниками та електричними нагрівальними приладами.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Фізична та колоїдна хімія» студент повинен

 

 знати:

-     найважливіші поняття та закони термодинаміки;

-     найважливіші поняття та закономірності, які характеризують стан хімічної рівноваги;

-     найважливіші поняття та закони термодинаміки фазової рівноваги;

-     найважливіші поняття та закони термодинаміки розчинів електролітів;

-     чинники, що впливають на процеси у розчинах електролітів;

-     чинники, від яких залежить величина рН буферних розчинів;

-     основи та межі застосування  методів кріоскопії і ебуліоскопії;

-     найважливіші поняття та закони хімічної кінетики;

-     класифікацію типів  хімічних процесів за кінетичною ознакою;

-     механізм виникнення електричної провідності розчинів електролітів;

-     механізм виникнення електродного, дифузійного, мембранного та контактного потенціалів та способи їх визначення;

-     види гальванічних елементів та пояснювати методику визначення їх ЕРС;

-     найважливіші поняття про поверхневі явища та закономірності, що описують їх протікання;

-     найважливіші поняття про поверхневі явища на рухомих та нерухомих межах поділу фаз та закономірності, що  описують їх протікання;

-     класифікацію адсорбентів;

-     найважливіші поняття адсорбції із розчинів електролітів та закономірності, що  описують її перебіг;

-     найважливіші поняття хроматографічного методу та класифікацію методів за  технікою виконання і  механізмом процесу;

-     електрокінетичні явища: електрофорез, електроосмос, потенціал протікання, потенціал зсідання;

-     теоретичні основи світлорозсіювання в золях;

-     методи одержання та властивості аерозолів, порошків, суспензій, емульсій та колоїдних ПАР;

-     основні методи одержання ВМР, їх будову та властивості;

-     механізм драглювання та явища тиксотропії, висолювання, коацервації та синерезису.

 

уміти:

-     трактувати найважливіші поняття та закони термодинаміки;

-     аналізувати чинники, від яких залежить напрямок  хімічних процесів;

-     трактувати найважливіші поняття та закономірності, які характеризують стан хімічної рівноваги;

-     аналізувати вплив чинників на стан фазової рівноваги;

-     інтерпретувати закономірності гомогенної рівноваги для збільшення виходу про-дуктів;

-     трактувати можливість та межі застосування термічного аналізу у фармацевтичній практиці;

-     трактувати найважливіші поняття та закони термодинаміки розчинів електролітів;

-     аналізувати вплив чинників на процеси у розчинах електролітів;

-     аналізувати чинники від яких залежить величина рН буферних розчинів;

-     пояснювати методику та вміти  готувати  ізотонічні  розчини;

-     аналізувати вплив  концентрації розчиненої речовини на осмотичний тиск розчину;

-     трактувати можливість та межі застосування  методів кріоскопії і ебуліоскопії;

-     аналізувати вплив чинників на  швидкість  хімічних процесів;

-     пояснювати методику визначення константи швидкості  хімічної  реакції;

-     інтерпретувати вплив каталізаторів на швидкість  хімічних процесів та пояснювати механізм їх дії;

-     трактувати особливості ферментативного каталізу;

-     трактувати найважливіші характеристики електролітів;

-     аналізувати чинники, від яких залежать різни види електричної провідності;

-     пояснювати методику визначення опору розчинів електролітів та визначення ступеня та константийонізації слабких електролітів;

-     трактувати можливість застосування кондуктометрії для визначення добутку розчинності слабких електролітів;

-     аналізувати залежність величини різних видів потенціалів від певних чинників;

-     пояснювати застосування потенціометрії для визначення кислотності досліджуваних розчинів, константи йонізації електролітів,  термодинамічних характеристик окисно-відновних реакцій та концентрації досліджуваних електролітів;

-     пояснювати методику та застосування таких різновидів електрохімічного методу аналізу як полярографія та амперметричне титрування;

-     аналізувати чинники, від яких залежать сорбційні процеси;

-     використовувати основні положення хімічної термодинаміки для характеристики та аналізу поверхневих явищ;

-     аналізувати переваги, недоліки та можливість застосування на практиці основних положень  теорії адсорбції;

-     аналізувати чинники, від яких залежить адсорбційні процеси на рухомих та нерухомих межах поділу фаз;

-     пояснювати методики визначення поверхневого натягу розчинів;

-     аналізувати чинники, від яких залежить адсорбція із розчинів електролітів;

-     аналізувати чинники, від яких залежить хроматографічне розділення;         

-     пояснювати методики визначати речовини із сумішей методом хроматографії;

-     трактувати методику вимірювання величини електрокінетичного потенціалу і встановлення знаку заряду гранул колоїдних частинок;

-     експериментально визначати концентрацію золів за допомогою нефелометра та фотоелектроколориметра;

-     пояснювати методику визначення форми, розмірів та міцелярної маси колоїдних частинок;

-     пояснювати методику визначення порогу коагуляції електролітів та захисного числа ВМР;

-     трактувати практичне використання колоїдних систем та вивчених явищ у фармації, біології, медицині та ін.;

-     пояснювати методику визначення ступеня набрякання, ІЕТ поліелектролітів за набряканням;

-     інтерпретувати вплив різних чинників на процес набрякання;

-     інтерпретувати методику вимірювання в’язкості розчинів ВМР, визначення молекулярної маси полімерів та ізоелектричної точки білків віскозиметричним методом.

 

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни "Аналітична хімія" студент повинен

знати:

1. Предмет та задачи аналітичної хімії, хімічного аналізу, шляхи і способи їх, рішення.

2. Роль і значення методів аналітичної хімії у фармації.

3. Зв'язок аналітичних властивостей сполук в залежності від положення відповідних елементів в періодичній системі Д.І. Менделєєва.

4. Застосування основних положень теорії розчинів в аналітичної хімії, вчення про хімічну рівновагу, хімічну кінетику, каталіз, адсорбцію в аналітичній хімії.

5. Принципи якісного аналізу. Якісний аналіз основних класів неорганічних та органічних речовин.

6. Основи методів виділення, розподілу, концентрування речовин.

7. Використання сучасних фізичних та фізико-хімічних методів у якісному аналізі неорганічних та органічних речовин.

8. Основи гравіметрії, титриметрії, інструментальних методів аналізу.

9. Основи математичної статистики стосовно до оцінки вірності та відтворюваності результатів кількісного аналізу.

10.Основні літературні джерела та довідкову літературу з аналітичної хімії.

 

 

вміти:

1. Самостійно працювати з навчальною та довідковою літературою з аналітичної хімії.

2. Відбирати середню пробу, складати схему аналізу, проводити якісний та кількісний аналіз речовин у межах використання основних прийомів та методів, передбачених програмою.

3. Виконувати початкові розрахунки, підсумкові розрахунки з використанням математичної обробки результатів кількісного аналізу.

4. Користування мірним посудом, аналітичними терезами.

5. Володіти технікою виконання основних аналітичних операцій у якісному та кількісному аналізі.

6. Готувати та стандартизувати розчини аналітичних реагентів.

7. Працювати з основними типами приладів, які використовують в аналізі: мікроскопи, фотоколориметри, спектрофотометри, потенціометри.

8. Оформлювати протоколи проведення аналізу.

 

9. Застосовувати набути знання для аналізу лікарських засобів та ін­ших біологічно-активних речовин.

 

У результаті вивчення дисципліни «Основи хімічної метрології» студент повинен

знати:

1.      Основи метрології.

2.      Суть стандартизації. Державна метрологічна служба. Державна система стандартизації.

3.      Суть поняття фізична величина. Характеристика фізичних величин: рід, розмір, розмірність, основна і похідна фізична величина. Система одиниць фізичних величин.

4.       Класифікацію хімічного посуду.

5.       Класи точності мірного посуду. Способи калібрування мірного посуду.

6.      Класифікацію терезів. Способи зважування речовин у твердому, рідкому та газоподібному стані.

7.       Види вимірювань та їх класифікації.

8.      Методи вимірювань та їх класифікації.

9.      Типи похибок, джерела їх виникнення.

10.  Метрологічне забезпечення кількісного хімічного аналізу.

11.   Методи перевірки правильності та точності методики за результатами вимірювань.

12.  Типи похибок, джерела їх виникнення.

13.  Порядок проведення метрологічної обробки результатів аналізу.

14.  Поняття валідації, суть валідаційних характеристик методики кількісного визначення.

15.   Методи перевірки лінійності методики за результатами вимірювань

вміти:

1.      Використовувати різні одиниці міжнародної системи (СІ), що зазначені у фармакопеї, та їх відповідності іншим одиницям.

2.       Відбирати аліквоту.

3.       Калібрувати хімічний посуд.

4.      Брати наважку порошкоподібної речовини.

5.      Застосовувати методи вимірювань відповідно до поставленого завдання.

6.      Провести розрахунок загальної невизначеності результатів аналізу.

7.      Провести метрологічну обробку результатів аналізу.

 

8.      Провести розрахунок рівняння прямої методом найменших квадратів за приведеними результатами та встановити відхилення коефіцієнтів прямої.

 

м   У результаті вивчення навчальної дисципліни «Загальна та неорганічна хімія» студент повинен

знати:

загальні закономірності, що лежать в основі будови речовин;  закономірності стосовно хімічних властивостей неорганічних сполук у взаємозв’язку з їхньою будовою, розуміння хімічних процесів;

головні аспекти використання хімічної термінології, одиниць вимірювання;

принципи та механізми хімічних реакцій, основи реакційної здатності молекул;

особливості перетворень неорганічних речовин;

 класифікацію та номенклатуру неорганічних сполук;

 основні типи йонної, кислотно-основної та окисно-відновної рівноваги та хімічних процесів для формування цілісного підходу до вивчення хімічних та біологічних процесів;  

загальні закономірності, що лежать в основі застосування неорганічних речовин у фармації та медицині.

головні типи термодинамічних систем та фізико-хімічні явища, що в них відбуваються;

основні положення хімічної термодинаміки, кінетики та каталізу, електрохімії, властивості розчинів неелектролітів та електролітів;

буферні системи, рН розчинів.

вміти:

проводити хімічні реакції, які лежать в основі методів стандартизації та контролю якості лікарських препаратів;

обладнати робоче місце для хімічних досліджень посудом і приладами;

 виготовляти розчини реактивів заданих концентрацій;

експериментально вивчати хімічні властивості неорганічних сполук;

визначати фізичні показники чистоти реактивів чи субстанцій лікарських препаратів (густина, показник заломлення, температура кипіння чи плавлення), проводити їх очистку методами дистиляції, фільтрації, перекристалізації, сублімації.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни «Фармацевтична хімія» студент повинен